Знайдені на Житомирщині артефакти УПА викупили для музейної експозиції

Знайдені у Радомишльському районі Житомирщини листівки та газету УПА викупили, і тепер вони експонуватимуться для відвідувачів краєзнавчого музею та "Повстанського хутора".

Про це кореспонденту Укрінформу розповів в.о. директора Радомишльського народного краєзнавчого музею, керівник історико-культурного простору "Повстанський хутір" Сергій Галицький.

 

"Нещодавно знайдені в артилерійській гільзі артефакти УПА придбала для історико-культурного простору "Повстанський хутір" уродженка Радомишля Світлана Гедбавна, яка проживає у Чехії", – зазначив Галицький.

За його словами, наразі газета "Зов крови" за 1947 рік, листівка "Українська молодь!" і буклетик "За що бореться Українська повстанча армія (УПА)?" експонуються в Радомишльському народному краєзнавчому музеї. Крім того, їх показуватимуть відвідувачам "Повстанського хутора" під час проведення там заходів.

Сергій Галицький зауважив, що це не перша допомога родини Гедбавних музею.

"Ще раніше син Світлани Марцел Гедбавний на чеському аукціоні придбав головний убір бійця, учасника рейдуючої на Захід групи УПА. Він теж експонується в музеї", – додав в.о. директора Радомишльського народного краєзнавчого музею.


Як повідомлялось раніше, на території колишнього хутора Соболів у Радомишльському районі, де після війни діяв потужний осередок ОУН, так званий "чорний" археолог знайшов снарядну гільзу, всередині якої виявили газету та листівки УПА. Чоловік не хотів віддавати артефакти до музею, сподіваючись на них заробити.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.