У МКІП здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності

Слідчі дії в Музеї Революції Гідності напередодні Дня Гідності та Свободи викликають здивування, особливо зважаючи на те, що ухвала суду про обшуки датована ще 2 листопада.

Про це йдеться в заяві Міністерства культури та інформаційної політики, оприлюдненій на його сайті.

 

"Міністерство культури та інформаційної політики України уважно стежить за перебігом подій довкола слідчих дій у Національному меморіальному комплексі Героїв Небесної Сотні – Музеї Революції Гідності.

Оскільки підозра, яка стала підставою обшуків для Головного управління Національної поліції у місті Києві під процесуальним керівництвом столичної прокуратури та із залученням оперативного супроводу СБУ, є серйозною, і йдеться про велику суму бюджетних коштів, то співробітники музею надають повне сприяння слідству", - зазначили у МКІП.

У міністерстві уточнили, що підставою для обшуків стало виконання договору про виконання будівельних робіт по об'єкту "Проєктування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Революції Гідності: Реконструкція алеї Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до алеї Небесної Сотні, 3-5 із облаштуванням пішохідної зони, благоустрій, озеленення території в складі "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності".

"Мова йде про підприємство-підрядника робіт, яке підозрюється у тому, що з 2018 року здійснювало взаємовідносини з суб'єктами господарювання з ознаками фіктивності.

Разом із тим викликає певне здивування проведенням слідчих дій в Національному музеї Революції Гідності напередодні Дня Гідності та Свободи, особливо з урахуванням того, що ухвала суду щодо проведення обшуку були прийнята ще 2 листопада 2020 року", - зауважили автори заяви.

Водночас у МКІП закликали утриматися від емоційних висловлювань та політичних спекуляцій на темі Революції Гідності, а також попросили компетентні органи всебічно, оперативно, неупереджено та, враховуючи суспільну важливість та чутливість питання, у максимально можливий відкритий та прозорий спосіб розслідувати всі обставини справи.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.