Українці у Франції ініціювали флешмоб у пам'ять жертв Голодомору

Українці у Франції запрошують приєднатися до онлайн-флешмобу «Розкажи свою історію. Голодомор».

Ініціаторами акції виступило Об'єднання українців Франції.

 

"28 листопада українці всього світу відзначатимуть День пам'яті жертв Голодомору – спланованого геноциду українського народу режимом Сталіна у 1932-1933 роках. Мільйони українців було знищено. Майже кожна родина має свою трагічну історію тих часів. Ми запрошуємо доєднатися кожного до онлайн-флешмобу "Розкажи свою історію. Голодомор"", - заявили українці у Франції.

Приєднатися до флешмобу можна за декількома форматами: записати відео-історію своєї родини, пов'язану із трагічними подіями Голодомору; написати про це у текстовій формі; опублікувати фотографії, які стосуються родинної історії; представити історію про Голодомор через інші творчі засоби.

Слід використати хештеги #Holodomor, #я_свідок_голодомору, #ГеноцидМогоРоду та опублікувати історію на сторінці в соціальних мережах.

"Запаліть Свічу Пам'яті!", - також закликали українці у Франції.


Як повідомлялося, День пам'яті жертв голодоморів вшановується в Україні у четверту суботу листопада.

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку "Свічка пам'яті" в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.

До 87-ї річниці Голодомору вшанування пам'яті жертв, панахиди, академічні конференції та освітні лекції відбуватимуться на всіх континентах майже у кожній українській громаді по всьому світу. Через спалах коронавірусу багато з них будуть проходити в обмеженому форматі або віртуально і будуть доступні онлайн.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.