АНОНС: Дискусія "Минуле, що не проминає: культура і політика пам’яті на пострадянському просторі"

Міжнародна асоціація гуманітаріїв запрошує на чергову онлайн-дискусію, присвячену переосмисленню травматичної спадщини комуністичного періоду під загальною назвою «Минуле, що не проминає», яка відбудеться 1 грудня 2020 р. цього разу у партнерстві з Київським центром Українського католицького університету.

На першому семінарі з цієї серії, організованому МАГ спільно з Європейським гуманітарним університетом, розглядалися прояви радянських патернів організованого насилля у пострадянських суспільствах (запис можна переглянути тут).

 

У центрі обговорень наступного наукового форуму будуть питання пострадянських трансформацій образів "вождів" тоталітарної системи та їхнього відображення в меморіальних практиках і культурі історичної пам'яті різних країн.


Місце і час: Київ, 1 грудня 2020 р.


14:00-16:00 – Вебінар:

"Ґуд бай, Ленін?": тоталітарні "герої" в посттоталітарних суспільствах

Модератор: Гелінада Грінченко (Харків)

Вступне слово: Тетяна Щитцова (Мінськ/Вільнюс) – президент МАГ

Спікери:

Борис Колоніцький, Марія Мацкевич (Санкт-Петербург). Ленін як "місце пам'яті" в пострадянській Росії. Пам'ять про політика і пам'ять про меморіальний проект;

Ярослав Грицак (Львів). Культура пам'яті в сучасній Україні: приклади Леніна і Сталіна;

Бондо Купатадзе (Тбілісі). Образ Сталіна в сучасній Грузії;

Коментатори: Олексій Браточкін (Мінськ), Ірина Прохорова (Москва),

Юрій Шаповал (Київ).


16:30-18:30 – Панельна дискусія:

Пам'ять у бронзі та граніті: меморіалізація / декомунізація

Модератор: Олег Турій (Львів)

Референти:

Олексій Ластовський (Мінськ). Забутий Ленін: невидимі шляхи декомунізації в Білорусі;

Антон Вачарадзе (Тбілісі). "Повернення" Сталіна в сучасну Грузію;

Олексій Каменських (Перм). Пермський фрагмент "сталінської банеріани": 2014-2015;

Оксана Міхеєва (Львів/Франкфурт-на-Одері). Пам'ятник як демонстрація влади в зоні збройного конфлікту на Донеччині;

Оксана Довгополова (Одеса). Мистецькі практики розмови про героїв минулого.

Дискутанти: Олександра Гайдай, Антон Дробович, Андрій Когут, Олена Стяжкіна (усі – Київ).


Робочі мови: білоруська, російська, українська.


Для участі в дискусії необхідно попередньо зареєструватися за наступним посиланням.

Після реєстрації ви отримаєте повідомлення на електронну пошту з підтвердженням, що містить інформацію про вхід в zoom-конференцію.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.