Трагедія Гути Пеняцької очима радянських партизанів

Крутиков записав, що "День 23 лютого був днем ґрунтовної "святкової пиятики". Врешті-решт, вночі з 24-го на 25 лютого батальйон Кореневського і група Крутикова залишили Гуту Пеняцьку. Разом вони пішли на Кам’янку Струмилову з метою підірвати міст через річку Буг.

МЗС Польщі не подобається інформаційна таблиця в Гуті Пеняцькій

Міністерство закордонних справ України отримало ноту від Посольства Республіки Польща в Києві щодо інформаційної таблиці в колишньому польському селі Гута Пеняцька.

Чергові суперечки навколо Гути Пеняцької

24 лютого у Львівській області вшановували пам'ять жертв каральної акції в колишньому польському селі Гуті-Пеняцькій, яка сталася 28 лютого 1944 року.

Поляки у радянських винищувальних батальйонах (весна 1944 – початок 1945 рр.)

«Дії винищувального батальйону розпалювали національну ворожнечу між українським і польським населенням, за що мирне населення охрестило батальйон «польською поліцією», – підсумував 5 грудня у доповідній на адресу секретаря ЦК КП(б)У Д. Коротченка в. о. прокурора УРСР С. Шугуров.

ІПН Польщі видав світлину спаленого українського села за "злочин українських націоналістів". ФОТО

Анонс відкриття пам’ятника "Жертвам українських націоналістів 1939—1947" на "Фейсбук"-сторінці Бюро вшанування боротьби й мучеництва Інституту національної пам’яті Польщі проілюстрували фотографією спаленого українського села Сагринь.

Паросля. Про що розповідають кримінальні справи?

Щороку 9 лютого у Польщі згадують вбивство мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Ця подія, що сталася узимку 1943 року, у сучасній польській історіографії вважається одним з перших епізодів польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни.

Суперечки з поляками про минуле: необхідне перезавантаження!

Упередження лишаються глибоко вкоріненими в академічних і журналістських працях. Однак заради чесного обговорення трагічного минулого польсько-українських відносин їх слід позбутися. Перегляд підходів до написання польсько-української історії вже давно назрів.

Чи встановлять скандальний пам’ятник Волинській трагедії у Польщі? Спроба №4

У Команчі (Підкарпатське воєводство) хочуть поставити пам’ятник жертвам Волинської трагедії. Меморіал, який протягом останніх двох років викликає неоднозначну реакцію в суспільстві, вже відмовилися зводити в Ряшеві, Єленій Горі та Торуні.

У Польщі закрили справу «прославляння Бандери» у Сагрині

Районна прокуратура в Грубешові перевіряла, чи під час урочистостей в Сагрині (під час вшанування загиблих українців у селі в березні цього року) не було фактів прославляння Степана Бандери.

Прокуратура визнала історика Г. Купріяновича невинним

Районна прокуратура в Замості закрила слідство у справі промови Григорія Купріяновича, голови Українського товариства у Любліні, з якою він виступив 8 липня у Сагрині.

"Польська міліція" на службі "других Совєтів"

Хоча польській міліції вчиняти слідчі дії заборонялося, її працівники, часто "в парі" з підрозділами Червоної Армії, Внутрішніх військ НКВД і навіть винищувальних груп, активно долучалися до боротьби з українським визвольним рухом. Типовим "форматом" співпраці були так звані акції та ревізії. Міліціонери, задіяні в них, могли заарештовувати тих, хто вважався "політично неблагонадійним".

Ігор Ісаєв: Іспанія завершує період "амнезії минулого". Який урок для України й Польщі?

Іспанія закінчує етап політики так званої "історичної амнезії". Вона полягала в тому, що після падіння режиму диктатора Франсіско Франко, котрий правив чотири десятиліття, іспанці чергові чотири десятиліття мовчали публічно про минуле.

Володимир В’ятрович: “Польські політики ще не зрозуміли, що Україна змінилася”

Переконаний, що нинішні непорозуміння тимчасові і є наслідком нерозуміння польських політиків, що Україна міняється. До України теперішньої намагаються ставитись, як до України до Революції Гідності. Тобто як до країни, яка нехтує своєю історією, яка готова продавати свої погляди на минуле за знижки на газ тощо. Але Україна змінилася.

У Сеймі Польщі закликали звільнити Люблінського воєводу за тиск на Купріяновича

У Сеймі Польщі закликали главу уряду Матеуша Моравецького звільнити воєводу Люблінського воєводства Пшемислава Чарнека з посади за безпідставне переслідування голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича.

Інститут українознавства став на захист Григорія Купріяновича. ЗАЯВА

Вважаємо, що ганебна провокаційна метушня навколо доктора Г. Купріяновича затіяна з єдиною метою – задля підігрівання дуже потрібної певним силам у нинішній Польщі побутової антиукраїнської істерії, не виключено, – замовленої іззовні, як це нерідко виявляється в особливо активних на цьому полі сусідів України.