Володимир Бірчак: Пужники. Без спекуляцій, перекручень та перебільшень

13 лютого 1945 року відбувся бій між одними вояками (УПА) та іншими вояками (самооборона, НКВД, стрибки). Чи могли загинути цивільні - могли. Але в основі це був бій між двома військовими підрозділами. Щодо кількості, то також є питання. Не понад 100, а 42 особи і то не факт, що це все внаслідок бою з УПА. Тобто, кількість - більше, ніж удвічі менша. І такі мікродослідження Другого польсько-українського конфлікту підважують канонічність польської цифри у "100 тисяч загиблих".

Максим Майоров: Друга світова стала для Другої Речі Посполитої краш-тестом

Насправді польська "підпільна держава" та її екзильний уряд представляли перед Антигітлерівською коаліцією не колишню державу та її суспільство, а позбавлену державності польську етнічну націю – так само як це було ще під час Першої світової війни. У цьому сенсі АК навряд чи була кращою за "армію без держави" – УПА. І в жодне порівняння АК не йде з сучасними Силами оборони України, де немає етнічної сегрегації та ворожнечі і гідно представлені воїни усіх національних спільнот.

ІНП Польщі виступив проти прирівнювання УПА до Армії Крайової

Інститут національної пам'яті (ІНП) Польщі виступив з заявою, в якій прирівнювання Армії Крайової до Української повстанської армії (УПА) назвав "образою пам'яті жертв українського націоналізму".

У Польщі відбулося відкриття Польсько-українського конгресу істориків

У Баранові-Сандомирському стартував Польсько-український конгрес істориків, присвячений пам’яті Юліуша Мєрошевського з нагоди 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці від дня смерті.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Ігор Галагіда, Мирослав Іваник: "Погром: Грубешівщина, весна 1944 р." Фрагменти вступної статті до видання

Погром розпочався в ніч з 9 на 10 березня 1944 року. Поляки з Армії Крайової та Селянських Батальйонів раптово атакували 11 українських сіл у Грубешівському повіті на Холмщині. Після тижневої перерви почалася друга, ще масштабніша хвиля атак, коли було вражено 22 українські села.

Володимир В'ятрович: Не минуле псує українсько-польські стосунки, а маніпуляції ним

У польському публічному дискурсі останніх років дедалі частіше лунає твердження, що погіршення українсько-польських стосунків зумовлене "важким історичним минулим". Мовляв, саме невирішені питання пам'яті та інтерпретації подій ХХ століття неминуче тягнуть наші суспільства до конфлікту. Однак соціологія дає іншу картину.

Юрій Рудницький: Україна-Польща: системний діалог як шлях до правди

Російська загроза є спільною як для нас, так і для поляків. Щоправда, виглядає на те, що в Польщі далеко не всі це розуміють. Натомість лунають заяви про "недостатню вдячність" українців або взагалі про її відсутність, про "бандеризм" і про те, що українці мають "перепросити за Волинь". І, звичайно, про те, що примирення має відбуватися через "правду". Однак що вкладається в це поняття?

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

Президент Польщі подарував Зеленському книги про Волинську трагедію

Під час офіційного візиту Володимира Зеленського до Польщі Кароль Навроцький подарував українському президентові двотомник польських істориків "Документи Волинського злочину".

Юрій Рудницький: Шантаж історією

6 листопада президент Польщі Кароль Навроцький на спільній прес-конференції з президентом Словаччини Петером Пелегріні подав своє бачення, як голови держави, стосунків з Україною. Висловивши підтримку українцям у їхній боротьбі проти російської агресії, він водночас зазначив, що це не означає відхід від польских державних інтересів і що деякі дії з боку України "не залишають його байдужим".

АНОНС: Презентація програми "Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках" та перших видань за її результатами

19 листопада у Києві відбудеться презентація програми "Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках" та перших видань за її результатами.

Посольство України у Польщі : Заява представників історичної спільноти України щодо намірів Польщі на законодавчому рівні засудити діяльність УПА та ОУН(б)

Відкрита заява представників історичної спільноти України щодо намірів деяких політичних сил Польщі на законодавчому рівні засудити діяльність УПА та ОУН(б), прирівнявши її до тоталітарних режимів нацизму та комунізму.

АНОНС: "Жертви польсько-українського протистояння 1939-1937 рр."

3 жовтня у Львові відбудеться обговорення історії польсько-українського конфлікту воєнного часу з нагоди публікації нових видань «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р. (вересень – жовтень)» та «Погром: Грубешівщина, весна 1944 р.» (підсерія: Документи і Дослідження).

Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович: Рука радянська на Волині

Фрагменти польських документів 1940-х років, де йдеться про роль совєтів у розпалюванні польсько-українського конфлікту.