Десять місяців, від березня 1918 до січня 1919 року, Гомель перебував у складі Української держави. Тут діяли українські органи влади, українська митниця, над містом майорів синьо-жовтий прапор.
Місто жило так, як і інші міста тогочасної України – вирувала політична боротьба, нормальна робота підприємств час від часу переривалась страйками, більшовики намагались захопити місто у свої руки, а порядок забезпечував німецький гарнізон.

Більшовикам вдалось втілити у життя один з найжахливіших експериментів над людством. Соціальний інжиніринг від лівих мав багато складових, проте одна з його ідей стала фундаментом червоної ідеології. Йдеться про знецінення людського життя. Кривавий Жовтневий переворот не лише розставив громадян за новим ранжиром, червоний молох спробував осягнути вічність: комусь дарувати життя, а когось викреслити з народної пам'яті.

Своїм існуванням українська держава на початку ХХ ст. значною мірою завдячувала власним збройним силам. Українській армії довелося упродовж кількох років відбивати натиск агресивних сусідів

Наприкінці 2016 р. до працівників групи "Реабілітовані історією. Рівненська область" зателефонував В’ячеслав Редько. Він з родиною розшукував сліди свого прадіда, Оникія Богуна. Дзвінок спонукав істориків дістати із архівної коробки та вчергове перечитати "Автобіографію адміністративного старшини військового міністерства УНР Оникія Богуна".