Виступ прем'єр-міністра Карпатської України 15 березня 1939 року

15 березня 1939 року Карпатська Україна проголосила незалежність. Не маючи підтримки ані Заходу, ані Польщі чи СРСР, карпатські українці першими кинули виклик Гітлеру та його союзникам. Згадаймо, як це було.

15 березня 1939 року Карпатська Україна - до того автономія у складі Чехословаччини - проголосила незалежність. Уперше після визвольних змагань початку XX сторіччя прапор підняли українці в найзахіднішій точці країни.

Це був важкий час, коли частина Закарпаття була окупована союзною Гітлеру Угорщиною. Не маючи підтримки ані Заходу, ані Польщі чи СРСР, карпатські українці одними з перших кинули виклик нацистам.

"Історична Правда" пропонує згадати, як це починалося.

-------------------

Виступ премєр-міністра Карпатської України Авґустина Волошина на відкритті першого засідання Сойму Карпатської України
(15 березня 1939 р.)

Світлий сойме!

З глибини душі відчуваю важність тих слів, якими ословив я Вас, як першу законно вибрану політичну репрезентацію нашого народу. При цій нагоді переживаю найвизначнішу хвилину свого життя.

Світлий сойме!

В цих словах криється величезна важність нинішнього історичного дня. Боже Провидіння дозволило мені відкрити перший сойм Карпатської України словами Тараса Шевченка:

"Встане Україна, світ правди засвітить
        і помоляться на волі невольничі діти..."

Висловлюю глибоку вдячність Богові, що дозволив дочекатися цього великого нашого свята, що є святом цілого українського народу. Дозволив якраз нам – найменшій частині українських земель – бути вільними.

Від національної загибелі врятувала нас наша глибока віра у наше національне воскресіння. Почавши від XII віку, безупинно вів наш народ боротьбу за свої права із завойовниками і вже здавалося, що наші вороги зітруть нас із лиця землі.

Після зруйнування Січі підняв своє могутнє слово Тарас Шевченко, як степовий буревій; задрижав царський трон; всенародного пориву більше не можна було здержати.

В Карпатській Україні приготовлялася для нас неминуча загибель, щораз більше витискали нас у гори. Половина нашого народу поневолена була виемігрувати. Нашу мову витиснено з урядів, а навіть з церкви. В Карпатській Україні відносини були неможливі. Та хоч як нас переслідували, дух, ідею не можна в кайдани закувати.

1938: угорські війська окуповують Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

Що ми діждалися цього часу, можемо завдячувати витривалості нашого народу. Незважаючи на всі трагічні переживання, залишилися ми вірними синами свого народу, дух предків додавав нам творчої сили і почуття єдності. Дня 12 лютого ми доказали, що ми достойні бути між вільними народами.

З цього місця сердечне дякую нашому народові за те велике довір'я. Прирікаємо, що над своє життя будемо берегти його волю. Дякую всім братам-українцям за висловлення радості. Одночасно дякую і всім людям доброї волі, що тішаться нашими успіхами.

Ми розбудуємо Карпатську Україну, з признанням повних прав і національним меншостям, щоб усі громадяни Карпатської України почувалися щасливими.

З цієї нагоди не можу не згадати президента бувшої ЧСР [Чехословацької республіки, до складу якої Карпатська Україна входила як автономія - ІП], що скликав наш перший сойм. Вітаю всіх тих. що нас вітали з усіх країв.

Вітаю його преосвященство д-ра Дениса Нарадія, апостольського адміністратора нашої греко-католицької єпархії, вітаю преосвященного владику Діонизія, єпископа православної єпархії, вітаю заступників урядів і нашого війська, вітаю наших українських братів з-за кордону, що прибули на відкриття нашого сойму, і всіх інших гостей.

На основі статті V-ої Установчих зборів конституційного закону частини 328 Збірника Законів і Розпоряджень відкриваю перше засідання сойму Карпатської України. (Оплески.)

Джерело: сайт Павла Гай-Нижника

Дивіться також:

1939: проголошення незалежності Карпатської України (ВІДЕО)

Армія Карпатської України (унікальні ФОТО)

Археологічні розкопки поховання бійців Карпатської Січі (ФОТО)

Україна - найбільша проблема Європи. Виступ у Лондоні 1939 року

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей

Помилка Михайла Терещенка

Тут би йому і зрозуміти все та направити сили, а головне всі гроші, саме в цей напрямок, повернутись в Київ, поставити чітку і виграшну ставку на Україну. Але ні... він ставить все на "зеро", бажаючи отримати абсолютно повний контроль, всю імперію, вибороти для себе мрію демократичної Росії, яка настільки ж примарна, як і його віра в те, що в казино приносять успіх ставки на дати народження матері і бабусі