Україна наполягає на принципі "всіх на всіх" у питанні легалізації польських місць пам'яті – УІНП

Україна готова легалізувати усі облаштовані незаконно польські місця пам’яті на своїй території, якщо Польща зробить аналогічний крок.

На цьому в інтерв'ю Укрінформу наголосив голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович.

 

"Є багато польських місць в Україні, які було встановлено неналежним чином, невідповідно до закону. Ми готові діяти за принципом "всі на всі": усі польські місця пам'яті в Україні легалізувати у відповідь на легалізацію всіх українських місць пам'яті в Польщі. Україна також готова допомогти з упорядкуванням усіх польських місць пам'яті в Україні", - заявив Дробович.

Він підкреслив, що українсько-польські відносини у цій сфері мають бути паритетними.

За словами голови УІНП, є не менше десяти проблемних об'єктів у Польщі. Зокрема, "важливою стратегічною точкою" для України Дробович назвав поховання на горі Монастир – це сплюндроване вандалами у 2015-му та 2020 роках поховання 62 бійців УПА, які загинули в 1945 році у бою з підрозділами НКВД.

"Там відбулися акти вандалізму проти українських поховань, але й досі винних не покарано, а таблицю з іменами не відновлено. Такого не повинно бути, ця ситуація має бути виправлена. Це – сигнал, на який ми очікуємо. З цього мають розпочинатися подальші кроки",- підкреслив Дробович.

Голова УІНП зазначив, що тема УПА є лише однією з багатьох, якими займається Інститут, але в нинішній ситуації це "принциповий момент, оскільки йдеться про неповагу до людської гідності".

Нагадуємо, що у січні в Польщі на горі Монастир біля села Верхрата у Підкарпатському воєводстві невідомі знищили меморіальну дошку з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Меморіальна дошка на могилі була присвячена членам УПА – жителям навколишніх сіл, які загинули в бою з НКВД у довколишніх лісах 2–3 березня 1945 року.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".