Спецпроект

З українським проєктом меморіалу в Бабиному Яру тепер можна ознайомитися онлайн

Концепцію меморіалізації Бабиного Яру, розроблену робочою групою при Інституті історії України НАНУ, буде винесено на широке обговорення в першій декаді жовтня. Наразі з проєктом вже можна ознайомитися онлайн.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час дискусії "Бабин Яр і українська культура пам'яті".

 

"Концепція, розроблена Академією наук, опублікована – після правок і 43 рецензій, і внесення правок після цих рецензій. Вона опублікована, і всі можуть з нею ознайомитися на сайті Академії наук. Найближчими тижнями Український інститут національної пам'яті винесе її на громадське обговорення", - сказав Дробович.

Він додав, що УІНП хотів провести консультації ще з іншими сторонами, у яких є концептуальні напрацювання, але виявилося, що вони не в завершеному вигляді, тому вирішено їх не чекати.

"Ми будемо починати найближчими тижнями. Я думаю, десь в першій декаді жовтня почнеться громадське обговорення", - уточнив голова УІНП.

Щодо тексту концепції він зазначив, що Інститут випустив брошуру – довідку про Бабин Яр і відкрив спеціальну платформу, де є ця брошура, яка завершується розділом про українську концепцію.

"Заходьте, читайте, надавайте пропозиції. І коли почнеться електронне обговорення на сайті Інституту національної пам'яті, будь ласка, користуйтеся інструментами електронної демократії", - закликав Дробович.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.