Спецпроект

2009: "Шахтар" виграє останній Кубок УЄФА

Рівно два роки тому "Шахтар" здобув свій перший успіх у Європі, вигравши Кубок УЄФА. Перемога українського клубу у єврокубку викликала стихійні нічні радісні маніфестації по всій країні.

Ця перемога стала більш знаковою, що це був останній турнір - потім він змінив формат, ставши Лігою Європи. Давайте згадаємо ті емоції, подивившись цю нарізку найбільш драматичних моментів матчу.

Для команди, яка колись була "міцним середнячком" радянського футболу і впевнено нарощувала свій потенціал в чемпіонаті України (6-разовий чемпіон), то був справжній прорив психологічного бар'єру.

Донецький Пеле, якого всі ніжно називали "Бабуся"

Після того, як бразильсько-балкансько-українська збірна перемогла у Стамбулі німецький "Вердер", гірники вже не повинні почуватися знічено перед грандами, як це було ще кілька років тому, коли у нападника "Шахтаря" Воробея "тряслися колінця".

Забивши першими, шахтарі пропустили від бременців. Основний час так і завершився нічиєю 1:1, тож довелося грати два додаткові тайми по 15 хвилин кожен. На 97-ій хвилині Жадсон забив переможний гол.

1966: "Динамо" виграє Кубок і стає чемпіоном СРСР (ВІДЕО)

Перемога українського клубу у єврокубку викликала стихійні нічні радісні маніфестації по всій країні. Особливо веселилися у Донецьку, де рідний клуб є основоположною частиною регіональної ідентичності. Але це вже інша історія.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.