Спецпроект

2008: Ющенко купається в ополонці

Цьому відео всього кілька років, але знятий тут державний діяч уже, схоже, назавжди відійшов в історію. Бо замість реформування системи влади Віктор Ющенко просто насолоджувався статусом президента, живучи звичним етнографічним життям.

Можливо, порівняння некоректне, але своєю драматичністю це відео нагадує хроніку часів УНР чи Гетьманату - є щось знакове в тому, що більшість тодішніх подій відбувається на тлі холоду, снігу, зими.

Тут нема військових парадів, але є людина, яка мала величезний мандат довіри (може, навіть, більший, ніж мали Петлюра зі Скоропадським) і провалила його виконання.

Замість реформування системи влади Віктор Ющенко просто насолоджувався своїм статусом. Як і раніше, він жив багатим етнографічним життям, тільки на посаді президента.

Своєю відстороненістю від державних справ Ющенко подарував нам 5 років, подібних на пізнього Горбачова - коли в країні запанувала свобода, схожа на анархію. По-своєму це було навіть непогано.

Жартували, що за особами тих, хто купається з ним на Водохреща, можна визначати ступінь впливовості політиків. Схоже, що Віктор Андрійович так і не зрозумів, що Майдан-2004 - це відчайдушний порив до зміни системи, а не зміни ключових осіб у цій системі.

Богословська і Азаров на помаранчевому Майдані (ВІДЕО)

На цьому відео він уже три роки при владі. А, скажімо, робота з розкритття архівів СБУ (одне з небагатьох досягнень Ющенкового президентства) ще навіть не почата. Перші архіви відкриються тільки восени 2008 року.

Крім Ющенка на тлі Помаранчевої революції і Ющенка, який розпустив парламент, в архіві історії залишаться хіба що ці кадри - як курйоз, історичний анекдот - от, мовляв, у третього президента отаке було захоплення до свята Богоявлення. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.