Остання столиця УНР. Петлюрівська репетиція в Кам'янці (ФОТО)

Мушкетери з Кам'янця-Подільського перетворилися на козаків армії УНР. Вони хочуть організувати в місті, яке в 1919-20 роках було столицею України, історичний фестиваль, присвячений добі Директорії.

Кам'янець-Подільський вже звик до військово-історичних фестивалів: на зміну "Террі Героїці" прийшла "Земля героїв", теж присвячена XVII століттю, напів-уявну Бургундію відтворюють в заходах на Руській брамі кам'янецькі "лицарі".

Але реконструкція подій не такого й далекого минулого, виявляється, може бути не менш захопливою за середньовічні турніри.

Мечем і сапкою. Лицарська "Битва Націй" у Хотинській фортеці

Наприкінці травня у Старій фортеці відбулася презентація нового проекту від кам'янець-подільського військово-історичного товариства - фестивалю "Остання столиця", присвяченого подіям 1919 року.

 Кам'янець-Подільський став останньою столицею Української Народної республіки

Реконструктори - вони ж затяті і шалені, часто їм тісно в одному періоді.

Кам'янець-подільське військово-історичне товариство, знайоме багатьом за масштабними відтвореннями військових баталій XVII ст. (Terra Heroica, битви під Хотином, Збаражем і Корсунем), останніми роками зацікавилось ще одним знаковим для Кам'янця-Подільського періодом.

Кам'янецькі реконструктори в ролі мушкетерів...

У 1919 р. столиця Поділля протягом 9 місяців була й столицею України - петлюрівської України.

 На Оболоні відкрили пам'ятник старшинам армії УНР (ФОТО)

Вже кілька років ватажок товариства і його "мотор", Олександр "Гайдук" Заремба, мріє влаштувати-таки у місті фестиваль, присвячений добі Директорії.

...і козаків Залізної дивізії УНР

Навіть дата вже вибрана: 24 серпня. Поки що сутужно лише з фінансуванням. Однострої хлопці, як то водиться в реконструкторів, вже пошили-виготовили-придбали самі.

Гвардії сержант. Реконструюємо бійця Третього Українського фронту (ФОТО)

Бути вояком періоду УНР коштує все-таки дешевше, ніж бути шляхтичем чи найманим піхотинцем з XVII ст., але й 1919 рік вимагає певних фінансових витрат. В середньому комплект обійшовся близько 3 тис. гривень з особи.

 Захисники останньої столиці у Кам'янецькій фортеці

Але Олександр підкреслює: вони відтворюють досить таки "причісану" армію, більш-менш облаштовану. Он, на кожному воякові - шинель. В реальності в багатьох солдатів тієї доби шинелі не було - і вони використовували замість неї звичайну ковдру.

 Муштра зі складання шинелі ковдри

Багато хто з членів товариства хизується зеленими галіфе - їх виготовили із справжнього більярдного сукна (тільки в епоху Директорії на такий крок йшли від відчаю, а зараз це досить дороге задоволення).

2011: Доній у ролі Петлюри. Реконструкція зимових боїв у Києві (ВІДЕО)

Майже всі у високих чоботах, крім Гармаша: на ньому справжні австрійські черевики початку ХХ століття. Придбав колись при нагоді за 70 гривень. Виглядають стильно, їх не лише на реконструкторські події взувати можна.

Кобура теж шикарна і шкіряна

Хлопці в одностроях з великими синіми тризубами на рукавах зовсім не схожі на себе ж у вовняних шапках і постолах.

З новим "іміджем" клуб вже обжився: вже відбулося кілька подій, присвячених бою під Крутами, та й для себе, а не для публіки, зроблено кілька вилазок в форматі living history, під час яких абсолютно заборонено користуватися сучасними благами цивілізації. Вибраний для відтворення період намагаються повторити до дрібниць.

 Як завжди, найкращі друзі реконструкторів - діти

Олександр Заремба все ще не впевнений, що, попри гучні анонси міської влади, "Остання столиця" все-таки відбудеться.

Минулі роки для проведення фестивалю не вистачало політичної волі керманичів Кам'янця. Адже декому до цього часу події майже столітньої давності чомусь видаються контроверсійними: Петлюра для заідеологізовних радянською добою пенсіонерів все ще ввижається жупелом і ворогом.

1919: Петлюра приймає військовий парад (ВІДЕО)

Зараз начебто і воля є, та сутужно з фінансуванням. Та все-таки надії на новий цікавий захід є. Планується, що у фестивалі приймуть участь також реконструктори з Львова, Києва та Хмельницького.

Відтворювати будуть не лише вояків петлюрівської армії, а й їхніх супротивників-червоноармійців та колег з галицької армії.

 В історичному музеї (відділ ХХ cторіччя). Реконструктор порівнює свою зброю з експонатом

Як і під час "Терри Героїки", буде розбито табір реконструкторів згідно з вимогами гарнізонної служби.

Глядачі зможуть спостерігати за  навчанням козаків в таборі, покуштувати каші з польової кухні, послухати військові оркестри, а в останній день фестивалю відбудеться навчальний бій.

Всі фото: Ірина Пустиннікова

Крім реконструкторських заходів, у рамках фесту планується й тематична наукова конференція. Тримаємо за хлопців кулаки: нехай все вдасться.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.