22 січня 1918

22 січня: IV-й Універсал проігнорувати не можна вшанувати

Янукович об'єднав свята Свободи і Соборності, але при цьому зовсім забувається Незалежність - адже рівно на рік раніше Злуки УНР і ЗУНР, 22 січня 1918 року Центральна Рада проголосила відновлення державності України-Русі.

Як уже повідомлялось, президент Віктор Янукович своїм указом скасував свято День Свободи, яке протягом семи років відзначалося 22 листопада - з нагоди початку Помаранчевої революції.

Цим же указом Янукович об'єднав святкування Дня Свободи із Днем Соборності, призначивши їх на 22 січня.

При цьому прес-служба президента мотивувала таке рішення численними зверненнями громадськості.

Проте оприлюднені звернення до влади з цих питань, зокрема, відомий відкритий лист інтелігенції (науковців, письменників, громадських діячів) від 18.08.2011, свідчать про протилежне.

Так, підписанти відкритого листа, зокрема, пропонують проголосити 22 січня державним святом – Днем Незалежності  і Соборності, наводячи вагомі аргументи і факти:

"22 січня в Україні святкується як День Соборності (22 січня 1919 року відбулася історична Злука українських земель в одну Українську державу).

Проте Злука б не відбулася без першого в новітній історії проголошення незалежності України IV-м Універсалом Центральної Ради УНР 22 січня 1918 року! Саме тоді після тривалого періоду поневолення незалежність Української держави була відновлена і її визнали 42 країни світу (включаючи більшовицьку Росію), в яких були відкриті дипломатичні представництва УНР.

22 січня 1918 року - забута Незалежність

З проголошенням IV-го Універсалу (цитуємо) "відродилась воля України", яка стала "самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу".

Михайло Грушевський у квітні 1918 року акцентував саме на відновленні Української держави: "Я підчеркую, і кілька разів робив се, що ми не являємося, як часто висловлюються, якоюсь новою і молодою республікою, ми відновляємо тільки нашу державність, якою ми жили і яка була відібрана нам проти нашої волі".

Це цілком правильно. Адже Русь – Галицько-Волинське Князівство – Запорозька Січ – Українська козацька держава – Українська Народна Республіка – ЗУНР – Карпатська Україна – УРСР – Україна – все це Українська держава в її різних історико-політичних формах.

Відновлена у формі УНР державність України знову була втрачена внаслідок віроломної окупації України більшовицькою Росією. Після цього УНР протягом 72 років офіційно репрезентував поза межами України Державний Центр УНР в екзилі. Остаточно державність України була відновлена у 1991 році.

Таким чином, і IV-й Універсал, і Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991-го фактично є актами її відновлення, а сучасна Україна є історико-політичною правонаступницею УНР.

Безпрецедентна урочиста процедура передачі повноважень від УНР сучасній Українській державі відбулась у Києві 22 серпня 1992 року.

ДЦ УНР склав свої повноваження і останній керівник УНР (у вигнанні) Микола Плав’юк передав президентові України Леоніду Кравчуку державні атрибути і документи УНР, серед яких – історичну грамоту про складання повноважень ДЦ УНР і заяву про державне правонаступництво.

1992: Плав'юк складає повноваження влади УНР (ВІДЕО)

Звідси напрошуються висновки:

1. Очевидно, в указі Януковича слово "свобода" замість слова "незалежність" вжито маніпулятивно - для відкидання та віддання забуттю історичного значення IV-го Універсалу, з якого ведеться справжній відлік державної незалежності України.

Саме поняття "незалежність" на відміну від "свободи" ("усвідомленої необхідності") означає "самостійність, суверенітет, суб’єктність міжнародного права".

Також "Свобода" і "Соборність" не є синонімами і не є складовими "Незалежності", як це намагається пояснити прес-служба Президента - бо інакше було б логічно вжити одне з перших двох слів або більш загальне третє).

День Злуки: східняк і західняк сильні тільки один одним

2. Волюнтаристське трактування історичних фактів, "переписування" історії (включаючи штучне перенесення дати відзначення народного свята "Дня Свободи") становить небезпеку її фальсифікації, що не згуртовує, а роз’єднує націю.

Президента знову "підставили"?

Андрій Харук: Не тільки Амет-Хан Султан

Ім'я Амет-Хана Султана відоме усім, хто хоч трошки обізнаний з історією авіації німецько-радянської війни. Але він був далеко не єдиним кримськотатарським льотчиком

Микола Савчук: Як нас радянізували і російщили. Спогади з 1960-х

Село ще зберігало прадавні звичаї й традиції, які, хоч і порушили дві Світові війни та радянська система, однак не знищили. Всі колядували й святили паску, танцювали на весіллях, співали на толоках, жартували, журилися - і все це було по-рідному. Дух села доповнювала буйна природа і церква, яку атеїстична влада, на щастя, не закрила. Телевізорів у той час рідко хто мав, радіо рідко хто слухав. Отже, моє дошкільне виховання, тобто до сімох років, було чисто національним, не засмічене ніякими чужими ідеологічними впливами. Я навіть не знав, що живу в СРСР, а тільки у Ключеві, і, як кожна дитина, мав дитячі інтереси.

Сергій Громенко: Історія російської державності – це історія депортацій та примусу до еміграції непокірних

Сучасна Росія виявилася гідною спадкоємицею своїх предків. Від часу повномасштабного вторгнення понад 1 млн українців були насильно вивезені на територію агресора. Депортації – суть російського режиму. Доки він існує – виселення не припиняться. Імперія мусить бути зруйнована!

Леся Бондарук: Робоча група – лише затягування процесу дерусифікації

Доки ця робоча група попрацює, доки члени комісії оцінять її роботу, проведуть двомісячне громадське обговорення по іменним вулицям, підведуть підсумки обговорення на комісії, підготують і подадуть рішення на сесію, включать у порядок денний (не факт, що перед сесією Ігор Поліщук не зніме з порядку денного – таке вже було з перейменуванням по декомунізації), доки депутати проголосують – розпочнеться Новий рік.