"Взірцевий вояк й патріот український". Віднайдено могилу Василя Гончаренка

Василь Гончаренко 

Пластуни відшукали могилу уродженця Слов'янська – Лицаря залізного хреста Армії УНР. Очільниця Пласту у Великобританії Марта Муляк повідомила, що могила Василя Гончаренка віднайдена і на даний момент збережена в містечку поблизу Лондона.

Булавний, а відтак сотник Армії УНР народився 16 травня 1900 року, у тодішній Харківщині (тепер це Донеччина). "Учасник збройної боротьби за Самостійність і Соборність України 1917-1920 років". Тобто цілком можливо, що до української армії зголосився ще неповнолітнім. Козак кінної сотні 8-ї дивізії Армії УНР.

Учасник 1-го Зимового походу Армії УНР за що нагороджений Орденом залізного хреста. Тобто учасник багатомісячного рейду нашого війська по окупованих більшовиками і денікінцями українськими землями Нддніпрянщини. Відзначений також Хрестом Петлюри та Воєнним Хрестом.

У Другому світову війну воював в складі дивізії "Галичина". Після війни, разом із побратимами-дивізійниками виїхав до Великобританії, яка гостинно і організовано прийняла українців.

Британці, на відміну від багатьох пропагандистів нашого часу, чудово розуміли ким були і за що воювали вояки "Галичини". Наскільки я знаю – жодного не видали сталінським чекістам. А навпаки, дали можливість вільно жити.

"Взірцевий вояк й патріот український" – згадували побратими про Василя. Член Союзу українських ветеранів у Великій Британії. Уродженець Словянська вирізнявся організаційним хистом. І попри те, що мусів – як і інші – працювати та заробляти на життя, взяв на себе додаткові обов'язки. Очолив допомогу українським ветеранам, які отримали інвалідність у боротьбі за Україну.

Прибувши до Англії Василь очолив Фонд допомоги інвалідам, який діяв в якості відділу Союзу українців Британії. Безпосередньо за його активної участі зібрано більше 12 000 фунтів за які придбано Будинок українських інвалідів у Чідінгфолді. Тоді – за 70 кілометрів на південь від Лондона у так званій "Англійській Швейцарії". Це була "шикарна садиба" – комплекс будинків із 30 акрами землі (більше 12 гектарів), які мали допомогти прогодувати мешканців Дому.

Референт Фонду допомоги інвалідам "сот. Гончаренко" в цій "Малій Україні" планував організувати "ріжні варстати праці, як килимарський, різьбярський, теслярський та інші, крім розбудови самого господарства, з дробом (кури, гуси. – Ю.Ю.) та худобою".

А у "ясних і вигідних кімнатах, призначених на спальні для інвалідів, розміщено ще й лікарню, лазничку, читальню, бібліотечку, музей, велику ідальню, ще більшу світлицю та власну капличку". Українські ветерани, які творили більшість тодішньої громади у Великобританії, вже тоді могли проводити час "в просторій більярдовій залі, де під звуки грамафону, грають японський складний більярд".

Останні роки свого життя Василь Гончаренко проживав на оселі для людей з інвалідністю, яку організував на британській землі. Упокоївся 17 лютого 1973 року, "після довготривалої недуги", у лікарні в Мілфорді. Похований на кладовищі Chiddingfold Churchyard, графство Surrey (поблизу оселі, якою опікувався десятки років). Попрощатись прийшли українські громадяни та мешканці ветеранської оселі.

Домовина була покрита синьо-жовтим прапором "під яким покійний збройно боровся за визволення України з московсько-комуністичної неволі". Прощальне слово виголосив, зокрема, полковник Павло Базилевський – Голова Головної управи Союзу українських ветеранів у Великій Британії.

"Спи, Пане Побратиме. – написали у некролозі побратими-ветерани. – Нехай тобі чужа, але гостинна, англійська земля буде легкою. Неприйшлосья тобі спочити вічним сном у своїй землі-пахучій, родючій, яку ти так любив і за яку віддав всю свою молодість. Вічна Тобі Побратиме пам'ять".

У 1990-х роках Дім українського інваліда продано. За твердженням Марти, яка відвідала цвинтар, багато могил вже провалюються. Гадаю, що Василь та його побратими-ветерани, які доживали віку в Домі українського інваліда у Чідінгфолді, заслуговують бути перепоховані в Україні за яку боролись, і в ім'я якої пожертвували своїм здоров'ям.

Взірцевий вояк й патріот український