Спецпроект

Камінь-ножиці-підручник

А ще є удача. І, можливо, вона посміхнеться нашій освіті. Тоді на якомусь засіданні Кабміну буде такий розклад: "камінь-ножиці-Табачник". Де "Табачник" - варіант однозначно програшний. Чиясь стрімка кар’єра призупиниться. І від того, сподіваюся, підручник з історії тільки виграє.

Пам’ятаєте, в дитинстві грали в "камінь-ножиці"? І викидали на пальцях різні фігури.

"Камінь" тонув в "колодязі", "папір" обгортав "камінь", а "ножиці" завжди перемагали "папір".

Все повторюється, тільки тепер по дорослому. Ножиці – цензура, камінь – громадськість. Серйозна "распальцовка". Ви, викинувши ножиці, резонно запитаєте: "Де ж папір?". "У новому підручнику з історії". Але його вже покоцали до вас "ножиці Табачника".

Новий підручник з історії України для 11-го класу "схуднув" на 100 сторінок. Зокрема, інформація про ОУН-УПА зменшилася з трьох абзаців до одного речення.

А Друга світова війна почалася для українців не у березні 1939 р. окупацією Закарпаття угорськими військами, а 22 червня 1941 р. І називається вона Велика вітчизняна.

1939: проголошення Карпатської України (унікальне ВІДЕО)

З розділу про "Помаранчеву революцію" 2004 року лишили два абзаци. Натомість з’явилася біографія Віктора Януковича.

Добре, що є камінь - громадськість. З’явився проект "Альтернативні уроки історії". Професіонали реанімували тему Карпатської України. Працюють над іншими, "неоднозначними" для міністра освіти темами.

Ці інтерактивні уроки вже зараз безкоштовно розповсюджуються у школах. Озвучив "Карпатську Україну" Фагот з "ТНМК". Музичний супровід створив Олександр Ярмола, лідер "Гайдамаків". Справжня бомба гуманітарної дії.

Та повернемося до гри, де є ще колодязь. Але про нього не хотілося б говорити. Бо це прообраз гуманітарної, вибачте, дупи. І, на жаль, саме туди можуть відправитися результати виконаної роботи за умови вашої байдужості.

А колись же Табачник так любив Петлюру... (ФОТО)

Підтримайте проект хоча б пасивно. Прочитайте для себе і своїх дітей про перемогу під Конотопом, про спробу закарпатців відновити українську державність, про життя-подвиг Романа Шухевича.

Зрештою – це ж ваша історія. Не втратьте її, бо це шлях до втрати себе. Чи ви хочете, щоб до вашого сина зверталися: "Эй хахол, поди сюда", а до дочки: "Молчи, глупая хохлушка"?

А ще є удача. І, можливо, вона посміхнеться нашій освіті. Тоді на якомусь засіданні Кабміну буде такий розклад: "камінь-ножиці-Табачник". Де "Табачник" - варіант однозначно програшний. Чиясь стрімка кар’єра призупиниться. І від того, сподіваюся, підручник тільки виграє.

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».