Музеєфікація Мазепи. Етюд з музейних студій

Перша в історії виставка, присвячена Гетьману Івану Мазепі, відкрилася у Бібліотеці ім. Симона Петлюри у Парижі. Її куратором був відомий митець Леонід Перфецький – уродженець Уманщини і колишній сотник Армії УНР.

 
Перша в історії виставка, присвячена гетьману Івану Мазепі. Париж, Бібліотека Симона Петлюри (1937)
з книги Я. Йосипишин і М. Палієнко "ПАМ'ЯТНИК НЕРУКОТВОРНИЙ…"

Виставка відкрилася у 1937 р. і присвячувалася 250 річчю здобуття Мазепою гетьманської булави. Матеріали виставки розділили долю Бібліотеки Симона Петлюри, яка під час Другої світової війни була вивезена до Берліну. Згодом німці переправили її на сховок до міста Ратибор, де вона потрапила до рук Червоної Армії.

Між тим воєнні лихоліття не змогли зітерти історичну пам'ять про цю подію. Окрім одинокого фото з експозиції виставки зберігся також головний творчий паспорт проєкту – Каталог виставки.

Нині він перебуває у Російському державному військовому архіві у Москві. Прикметно, що це був не єдиний знаковий зв'язок "петлюрівської бібліотеки" з козацькою добою загалом і мазепинською зокрема.

Першим надходженням до бібліотеки (запис до інвентарних книг під номером один) стала "Конституція" Пилипа Орлика, яку офірував до новоствореного закладу один з його засновників – Прем'єр-Міністр Уряду УНР В'ячеслав Прокопович.

Виставка стала символом музейного повернення Мазепи, яке відбулося майже через чверть тисячоліття після його смерті.

Наступна виставка, присвячена Великому Гетьману, відкрилася 1959 р. вже на іншому континенті – Північній Америці. Куратором виставки у Нью Йорку став не менш відомий мистецтвознавець Володимир Січинський.

Обидві виставки ріднило не тільки ім'я Івана Мазепи. Обидві пов'язані 250 річним ювілеєм епохального для України гетьманування Мазепи (американська музейна подія приурочувалася 250 – річчю битви під Полтавою).

Кураторами обох музейних проектів виступили колишні уенерівці. Свого часу Володимир Січинський очолював Шкільний будівельний відділ Подільської губернської управи МВС УНР та згодом був кур'єром Української Республіканської Капели, заснованої з ініціативи Симона Петлюри.

Ці дві виставки відбулися у світі – Франції та США – поза межами України. Їх об'єднує і те, що вони експонувалися у минулому ХХ столітті.

Перша "мазепинська" виставка в Україні відбулася тільки у незалежній Україні. Це було вже на початку ХХІ століття. 2008 року Національний музей історії України (Генеральний директор Сергій Чайковський) та Військовий музей у Стокгольмі (директор Юган Енгстром) у співпраці з десятками шведських та українських інституцій – музеями, архівами та бібліотеками – створили масштабний міжнародний проект, в якому на той час взяла найбільша кількість вітчизняних та зарубіжних партнерів в історії музейної справи в Україні.

 
Відкриття виставки "Україна – Швеція: на перехрестях історії (XVII – XVIII ст.)" за участі Короля Швеції Карла XVI Густава (2008)

Виставка "Україна – Швеція: на перехрестях історії (XVII – XVIII ст.)"присвячувалася 300- річчюукраїнсько-шведського воєнно-політичного союзу.

Як і попередні музейні івенти ця виставка виявилася багато в чому унікальною. Відкривав виставку Президент України Віктор Ющенко. Йому вперше у музейній практиці України товаришував у цьому очільник іншої держави – Король Швеції Карл XVI Густав. Із очільників Швеції це перший Король, який вперше після Полтави прибув з офіційним візитом в Україну.

Відкриття виставки тематично доповнювали випуски філателістичної та нумізматичної продукції, які вперше в історії музейної практики перегукувались з експозицією.

Автором однойменних художнього блоку марок та срібної монети Національного банку України був художник виставки Володимир Таран.

2010 р. згадана київська виставка у значно розширеному і доповненому вигляді була представлена в Українському музеї у Нью Йорку (директор Марія Шуст).

Співкуратором виставки у Нью Йорку був Президент Українського Музею у Нью Йорку – відомий американський мистецтвознавець українського походження професор Ярослав Лешко.

 

Осібність та винятковість виставки "Україна – Швеція…" у музейному досвіді України проявилася і в іншому: проект здобув дві нагороди "Музейна подія року".

Так, експозиція посіла друге місце у номінації "Музейна подія року" 2008 р., а 2010 р. "Музейною подією року" відзначено проект реставрації срібної шати кіоту чудотворної ікони Троїцько-Іллінської Богородиці (ЧОІМ ім. В. В Тарновського, директор Сергій Лаєвський).

Реставрація була виконана Національним науково-дослідним реставраційним центром України (директор Світлана Стрельнікова) в рамках підготовки київської виставки до експонування у США.

Таким чином виставки Мазепі були представлені упродовж двох століть у трьох країнах – Франції (Парижі), США (Нью Йорку) та Україні (Київ).

При цьому у Нью Йорку виставка відбувалася двічі з інтервалом у 50 років 1959 та 2010 рр.Також двічі кураторами виставки у Нью Йорку ставали – подоляни – мешканці двох уенерівських столиць – Вінниці та Камянця-Подільського.

А ще історія музеєфікації Мазепи виразно ілюструє не тільки вибагливий візерунок переплетення творчих доль і стежин життя осіб, причетних до творення міжнародних виставок, але, в першу чергу, єдності національно-державної ідеї незалежності України, уособленням якого були Іван Мазепа та Симон Петлюра...

Вахтанг Кіпіані: Киримли - це татари з Криму

Чергова річниця депортації: Берiя добре розумiв бажання Сталіна, й усе зробив блискавично. У "столипiнськi" вагони завантажили 180014 громадян (насправдi набагато бiльше), з них абсолютна бiльшiсть - малi дiти та старi. Ідеологія визвольного руху - знати правду, говорити правду, вимагати повернення на батькiвщину.

Олег Пустовгар: Ленінський концтабір неподалік Полтави

Свій концтабір "вірні ленінці" з ВЧК розмістили неподалік Полтави, на Шведській Могилі. Там до 1920 року діяли заклади освіти і милосердя, зокрема учительська семінарія (тепер там НДІ свинарства Національної Академії Наук України) і церковно-парафіяльна школа. Їхні будівлі були передані губернському управлінню ВЧК, діячі котрого і відкрили концтабір 25 травня 1920 року. Жертвами політичних репресій того часу, в'язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.