Спецпроект

Українські вузи вшанують чеських студентів і професорів, які загинули від рук нацистів

Сьогодні, у Міжнародний день студента, відбудеться вшанування пам яті загиблих і репресованих чеських студентів. Місцем проведення акції обрано Посольство Чехії в Україні.

Ініціатор акції - Студентська рада Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.

Цього дня 1939 року нацисти здійснили штурм Університету Праги після масової студентської демонстрації проти убивства Яна Оплетала і вторгнення нацистської Німеччини у Чехословаччину.

Чеська молодь також протестувала проти арешту дев'яти студентських лідерів, відправлення 1200 студентів у концтабори і закриття всіх університетів та колегій Чехії.

Уперше день було відзначено 1941 року в Лондоні Міжнародною Радою Студентів, членами котрої було чимало біженців. Відтоді міжнародне студентство просуває ідею визнання 17 листопада міжнародним днем студентів на рівні ООН.

- Згадуючи сумні події цього дня, студенти НПУ ім. Драгоманова вшанують пам'ять своїх колег. Хочеться сподіватися, що студенти інших вузів також підтримають цю акцію, адже це день солідарності студентів ВНЗ всіх країн світу, - розповідає заступник голови Студентської ради НПУ ім. Драгоманова Дмитро Стретович.

ЗБІР УЧАСНИКІВ о 12:00 біля центрального корпусу НПУ ім. Драгоманова (вул. Пирогова, 9, ст.м. "Університет"). Початок вшанування біля чеського посольства о 12:30.

Під час акції відбудеться покладання квітів, короткі промови і вшанування хвилиною мовчання загиблих і репресованих студентів.

Те, що влаштувала своїй владі на День студента грецька молодь (і що влада у відповідь влаштувала їй), дивіться у розділі "Відео"


Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.