Спецпроект

У Дніпропетровську працює виставка про репресованих православних священників

З 15 500 засуджених жителів Дніпропетровської області в архіві виявлено 133 імені священнослужителів, які були репресовані у період з 1927 по 1952 рр, повідомляє УПЦ-МП.

У Дніпропетровському центрі православної культури "Ліствиця" відкрилася виставка "Любов більше життя", присвячена пам'яті репресованих священнослужителів Дніпропетровщини (1920-1950-ті роки ХХ ст.).

Захід було організовано в ході підготовки до святкування 1025-річчя Хрещення Русі з благословення Митрополита Дніпропетровського та Павлоградський Іринея, повідомляє прес-служба Дніпропетровської єпархії УПЦ Московського патріархату.

Мета виставки - відновити історичну справедливість і привернути увагу громадськості до мученицького і сповідницького подвигу священнослужителів, які постраждали в атеїстичні роки ХХ століття.

Проект підготовлений державним архівом Дніпропетровської області спільно з центром православної культури "Ліствиця".

На виставці представлені документи архівно-слідчих справ стосовно 11 священиків: протоколи допитів, справи реабілітованих священиків і мирян, фотоматеріали з архіву СБУ.

З 15 500 засуджених жителів Дніпропетровської області в архіві виявлено 133 імені священнослужителів, які були репресовані у період з 1927 по 1952 рр.

Виставка триватиме до 10 грудня 2010 року.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.