Спецпроект

У Дніпропетровську працює виставка про репресованих православних священників

З 15 500 засуджених жителів Дніпропетровської області в архіві виявлено 133 імені священнослужителів, які були репресовані у період з 1927 по 1952 рр, повідомляє УПЦ-МП.

У Дніпропетровському центрі православної культури "Ліствиця" відкрилася виставка "Любов більше життя", присвячена пам'яті репресованих священнослужителів Дніпропетровщини (1920-1950-ті роки ХХ ст.).

Захід було організовано в ході підготовки до святкування 1025-річчя Хрещення Русі з благословення Митрополита Дніпропетровського та Павлоградський Іринея, повідомляє прес-служба Дніпропетровської єпархії УПЦ Московського патріархату.

Мета виставки - відновити історичну справедливість і привернути увагу громадськості до мученицького і сповідницького подвигу священнослужителів, які постраждали в атеїстичні роки ХХ століття.

Проект підготовлений державним архівом Дніпропетровської області спільно з центром православної культури "Ліствиця".

На виставці представлені документи архівно-слідчих справ стосовно 11 священиків: протоколи допитів, справи реабілітованих священиків і мирян, фотоматеріали з архіву СБУ.

З 15 500 засуджених жителів Дніпропетровської області в архіві виявлено 133 імені священнослужителів, які були репресовані у період з 1927 по 1952 рр.

Виставка триватиме до 10 грудня 2010 року.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.