Спецпроект

МУЗЕЙ "ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО" ЗАБЕРУТЬ У СБУ

Створено робочу групу щодо передачі цілісного майнового комплексу Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові Інституту національної пам’яті.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Львівської обласної державної адміністрації.

Як зазначив голова Львівської ОДА Василь Горбаль, "ми повинні зробити все необхідне для того, щоб тут було створено належні умови для роботи музею-меморіалу. Для вирішення питання передачі цілісного майнового комплексу створено відповідну робочу групу”.

“Також всі сторони мають зробити необхідні кроки, щоб було закладено кошти у бюджеті 2011 року на проведення заходів з консервації приміщень та розвитку музею-меморіалу. Це питання перебуватиме під моїм особистим контролем", - запевнив губернатор.

Робоча група, засідання якої відбудеться наступного тижня, надаватиме необхідну допомогу у питанні передачі цілісного майнового комплексу від СБУ до сфери управління Українського інституту національної пам’яті і працюватиме над тим, що передача проходила відкрито і юридично правильно зі збереженням статусу юридичної особи.

Як повідомлялося, у 2005 році громадськість виступила з ініціативою створення музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького". Обласна, міська, влада, СБУ підтримали ініціативу. 2008 року колегія СБУ ухвалила відповідне рішення про виділення приміщень, земельної ділянки.

У червні 2009 року музей розпочав свою роботу. У жовтні 2009 року, відповідно до указу президента України, музею було надано статус національного. Цим же ж указом КМУ доручено опрацювати питання передачі музею до сфери управління Інституту національної пам’яті.

Попередній уряд не вирішив згаданого питання.

8 вересня 2010 року СБУ зі скандалом затримало директора музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, звинувативши його у розголошенні "державних таємниць".

21 вересня 2010 року було видано доручення Президента України щодо передачі цілісного майнового комплексу та забезпечення належного фінансування з держбюджету.

ДОВІДКА: В 1889-1890 рр. у Львові на перехресті сучасних вулиць С. Бандери та Коперніка було побудовано казарми для жандармерії. З 1919 року ці споруди почали використовувати як тюрму.

Впродовж 1939-1941 років тут розміщувалось обласне управління НКВД, в’язничне відділення цього управління та в’язниця №1, розрахована на 1500 в’язнів. Влітку 1941 року, перед відступом радянської влади, у в’язниці №1 відбувались масові розстріли в’язнів. Протягом 22-28 червня 1941 року у тюрмі "на Лонцького" було знищено 1681 людину.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.