Спецпроект

Литовці сподіваються, що Росія покається і за погром у Вільнюсі

Голова сейму Литви Ірена Дягутене висловлює надію, що Росія визнає радянські злочини в Литві.

Про це повідомляє "Литовскій Курьеръ".

"Сталінські злочини, скоєні у 1941 або ж в 1991 році, для нас особливо болючі, але мені здається, що поступово, оскільки і в сьогоднішній Росії є демократичні сили, така переоцінка повинна відбутися", - сказала спікер.
 
"Росія вже визнала образи Польщі - жертви Катині, і визнала, що злочин було скоєно, і люди були вбиті. У мене є надія, що врешті-решт і те, що було в Литві - радянські, сталінські злочини - теж будуть визнані, разом із жертвами і 1941, і 1991 року", - додала Дягутене.

Литовський прем'єр Андрюс Кубілюс у вівторок сказав, що помічає, як ставлення Росії до історичної справедливості останнім часом змінюється в позитивному напрямку.
 
Уряд інформував, що у своєму листі прем'єру РФ Володимиру Путіну у листопаді минулого року Кубілюс запропонував призначити уповноважену особу, яка від імені російського уряду брала б участь у діалозі про трагічні події 13 січня 1991 року .

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».