Спецпроект

Софію Київську і "Биківнянські могили" передали Мінкульту (ОНОВЛЕНО)

Кабінет Міністрів України вирішив передати комплекс історичних споруд "Софія Київська", який є частиною Національного історико-архітектурного заповідника "Києво-Печерська Лавра", до сфери управління міністерства культури і туризму.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Водночас міністерству фінансів доручено передати мінкульту відповідні бюджетні призначення на утримання і розвиток "Софії Київської".

Досі один з найвизначніших пам'ятників доби Київської Русі, який включено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, перебував у сфері управління міністерства регіональної політики, будівництва і житлово-комунального господарства.

Передача "Софії Київської" в управління профільного міністерства, яке має належну науково-методичну базу і уповноважене представляти Україну у питаннях історико-культурної спадщини в міжнародних відносинах, має сприяти розвитку заповідника, проведенню науково-історичних досліджень і практично зміцнити заповідний статус  безцінної спадщини князівських часів.

Перед цим громадськість столиці і трудовий колектив Національного заповідника "Софія Київська" виступили проти передачі Софії міністерству культури

Раніше прем'єр-міністр України рішуче  висловився за те, щоб музеї і заповідники перебували в сфері управління профільного міністерства, яке повинно забезпечити їх збереження і розвиток.

Також повідомляється, що з метою ефективного розвитку Національного меморіального комплексу "Биківнянські могили", науково-методичного забезпечення історичних досліджень і музеєфікації меморіалу, уряд передав його в сферу управління Міністерства культури і туризму.

Нагадаємо, що досі "Биківнянські могили" перебували у відомстві Українського інституту національної пам'яті.

При передачі меморіалу уряд поставив перед мінкультом завдання розвинути туристичну інфраструктуру - щоб меморіал, який нагадує про злочини тоталітарного режиму, був доступний для більшої кількості відвідувачів.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть