Спецпроект

Прикарпаття теж просить Януковича не святкувати День Перемоги

Івано-Франківська обласна рада пропонує ВР і президенту Януковичу визнати 9 травня Днем пам'яті за мільйонами загиблих українців у Другій світовій війні і не збирається вивішувати на державних будівлях червоні прапори.

"Звертаємося до ВР і президента України з пропозицією скасувати закон "Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" і визнати 9 травня Днем пам'яті за мільйонами невинно загиблих українців у Другій світовій війні", - йдеться в ухваленому сьогодні зверненні.

Депутати розцінюють законопроект чотирьох народних депутатів від Комуністичної партії України, Партії регіонів і Блоку Литвина щодо офіційного використання копій Прапора перемоги "як прояв цинічного знущання над пам'яттю мільйонів українців, знищених під червоними прапорами радянським режимом і як прояв лакейського прислужництва перед Кремлем".

Другу світову війну облрада вважає трагедією українського народу і закликає "належно вшанувати всіх її ветеранів - незалежно від того, в якій з армій вони змушені були воювати".

Читачі УП розповідають, як їхні родини пережили Другу Світову

"Низько схиляємо голови перед десятками мільйонів українських жертв, військових і цивільних, незалежно від того, в якій армії вони загинули або жертвою якого окупанта стали - нацистського або більшовицького, - сказано у зверненні. - Особливу повагу віддаємо воїнам Української Повстанської Армії, які єдині в тій війні воювали за інтереси української нації і за створення Української держави".

Згаданий у заяві Івано-Франківської облради законопроект чотирьох депутатів від КПУ, ПР і Литвина передбачає, що 9 травня на всіх адмінбудівлях України буде майоріти отакий прапор - копія Прапору Перемоги, вивішеного радянськими військами над Рейхстагом у травні 1945 року.

До речі, у 2005 році за цей подвиг президент України Віктор Ющенко нагородив лейтенанта Віктора Береста званням Героя України. Як і Бандеру, посмертно 

Облрада не вважає "встановлений радянським режимом день 9 травня днем ​​перемоги українського народу", оскільки "прийшовши на зміну нацистської окупації, він (радянський режим - ІП) приніс йому безмірні страждання".

Перемогою для українців депутати вважають День Незалежності України.

Депутати обласної ради також закликають всіх українців "проігнорувати блюзнірські паради та інші так звані урочистості, ініційовані комуністичними та іншими україноненависницькими політичними силами в ці скорботні дні".

Нагадаємо, що учора Івано-Франківська міська рада виступила проти вивішування на державних та адміністративних будівлях червоні прапори на День Перемоги 9 травня.

11 квітня 2011 року президент Янукович попросив Львівську владу святкувати День Перемоги "належним чином".

8 квітня 2011 року використання радянської символіки на державних установах заборонила Тернопільська міська рада,

5 квітня Львівська облрада прийняла заяву "Радянські міфи треба знищувати", в якій висловила стурбованість законодавчою ініціативою групи нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком, який пропонує вшановувати перемогу СРСР у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років підняттям копії радянського прапора на адміністративних будівлях по всій Україні.

Львівська обласна рада закликала нардепів не підтримувати цей законопроект.

Протягом березня 2011 року Житомирська обласна, а також Одеська і Севастопольська міські ради вже прийняли рішення про вивішування 9 травня червоних "прапорів Перемоги".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.