Спецпроект

Прикарпаття теж просить Януковича не святкувати День Перемоги

Івано-Франківська обласна рада пропонує ВР і президенту Януковичу визнати 9 травня Днем пам'яті за мільйонами загиблих українців у Другій світовій війні і не збирається вивішувати на державних будівлях червоні прапори.

"Звертаємося до ВР і президента України з пропозицією скасувати закон "Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" і визнати 9 травня Днем пам'яті за мільйонами невинно загиблих українців у Другій світовій війні", - йдеться в ухваленому сьогодні зверненні.

Депутати розцінюють законопроект чотирьох народних депутатів від Комуністичної партії України, Партії регіонів і Блоку Литвина щодо офіційного використання копій Прапора перемоги "як прояв цинічного знущання над пам'яттю мільйонів українців, знищених під червоними прапорами радянським режимом і як прояв лакейського прислужництва перед Кремлем".

Другу світову війну облрада вважає трагедією українського народу і закликає "належно вшанувати всіх її ветеранів - незалежно від того, в якій з армій вони змушені були воювати".

Читачі УП розповідають, як їхні родини пережили Другу Світову

"Низько схиляємо голови перед десятками мільйонів українських жертв, військових і цивільних, незалежно від того, в якій армії вони загинули або жертвою якого окупанта стали - нацистського або більшовицького, - сказано у зверненні. - Особливу повагу віддаємо воїнам Української Повстанської Армії, які єдині в тій війні воювали за інтереси української нації і за створення Української держави".

Згаданий у заяві Івано-Франківської облради законопроект чотирьох депутатів від КПУ, ПР і Литвина передбачає, що 9 травня на всіх адмінбудівлях України буде майоріти отакий прапор - копія Прапору Перемоги, вивішеного радянськими військами над Рейхстагом у травні 1945 року.

До речі, у 2005 році за цей подвиг президент України Віктор Ющенко нагородив лейтенанта Віктора Береста званням Героя України. Як і Бандеру, посмертно 

Облрада не вважає "встановлений радянським режимом день 9 травня днем ​​перемоги українського народу", оскільки "прийшовши на зміну нацистської окупації, він (радянський режим - ІП) приніс йому безмірні страждання".

Перемогою для українців депутати вважають День Незалежності України.

Депутати обласної ради також закликають всіх українців "проігнорувати блюзнірські паради та інші так звані урочистості, ініційовані комуністичними та іншими україноненависницькими політичними силами в ці скорботні дні".

Нагадаємо, що учора Івано-Франківська міська рада виступила проти вивішування на державних та адміністративних будівлях червоні прапори на День Перемоги 9 травня.

11 квітня 2011 року президент Янукович попросив Львівську владу святкувати День Перемоги "належним чином".

8 квітня 2011 року використання радянської символіки на державних установах заборонила Тернопільська міська рада,

5 квітня Львівська облрада прийняла заяву "Радянські міфи треба знищувати", в якій висловила стурбованість законодавчою ініціативою групи нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком, який пропонує вшановувати перемогу СРСР у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років підняттям копії радянського прапора на адміністративних будівлях по всій Україні.

Львівська обласна рада закликала нардепів не підтримувати цей законопроект.

Протягом березня 2011 року Житомирська обласна, а також Одеська і Севастопольська міські ради вже прийняли рішення про вивішування 9 травня червоних "прапорів Перемоги".

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.