Спецпроект

Прикарпаття теж просить Януковича не святкувати День Перемоги

Івано-Франківська обласна рада пропонує ВР і президенту Януковичу визнати 9 травня Днем пам'яті за мільйонами загиблих українців у Другій світовій війні і не збирається вивішувати на державних будівлях червоні прапори.

"Звертаємося до ВР і президента України з пропозицією скасувати закон "Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" і визнати 9 травня Днем пам'яті за мільйонами невинно загиблих українців у Другій світовій війні", - йдеться в ухваленому сьогодні зверненні.

Депутати розцінюють законопроект чотирьох народних депутатів від Комуністичної партії України, Партії регіонів і Блоку Литвина щодо офіційного використання копій Прапора перемоги "як прояв цинічного знущання над пам'яттю мільйонів українців, знищених під червоними прапорами радянським режимом і як прояв лакейського прислужництва перед Кремлем".

Другу світову війну облрада вважає трагедією українського народу і закликає "належно вшанувати всіх її ветеранів - незалежно від того, в якій з армій вони змушені були воювати".

Читачі УП розповідають, як їхні родини пережили Другу Світову

"Низько схиляємо голови перед десятками мільйонів українських жертв, військових і цивільних, незалежно від того, в якій армії вони загинули або жертвою якого окупанта стали - нацистського або більшовицького, - сказано у зверненні. - Особливу повагу віддаємо воїнам Української Повстанської Армії, які єдині в тій війні воювали за інтереси української нації і за створення Української держави".

Згаданий у заяві Івано-Франківської облради законопроект чотирьох депутатів від КПУ, ПР і Литвина передбачає, що 9 травня на всіх адмінбудівлях України буде майоріти отакий прапор - копія Прапору Перемоги, вивішеного радянськими військами над Рейхстагом у травні 1945 року.

До речі, у 2005 році за цей подвиг президент України Віктор Ющенко нагородив лейтенанта Віктора Береста званням Героя України. Як і Бандеру, посмертно 

Облрада не вважає "встановлений радянським режимом день 9 травня днем ​​перемоги українського народу", оскільки "прийшовши на зміну нацистської окупації, він (радянський режим - ІП) приніс йому безмірні страждання".

Перемогою для українців депутати вважають День Незалежності України.

Депутати обласної ради також закликають всіх українців "проігнорувати блюзнірські паради та інші так звані урочистості, ініційовані комуністичними та іншими україноненависницькими політичними силами в ці скорботні дні".

Нагадаємо, що учора Івано-Франківська міська рада виступила проти вивішування на державних та адміністративних будівлях червоні прапори на День Перемоги 9 травня.

11 квітня 2011 року президент Янукович попросив Львівську владу святкувати День Перемоги "належним чином".

8 квітня 2011 року використання радянської символіки на державних установах заборонила Тернопільська міська рада,

5 квітня Львівська облрада прийняла заяву "Радянські міфи треба знищувати", в якій висловила стурбованість законодавчою ініціативою групи нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком, який пропонує вшановувати перемогу СРСР у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років підняттям копії радянського прапора на адміністративних будівлях по всій Україні.

Львівська обласна рада закликала нардепів не підтримувати цей законопроект.

Протягом березня 2011 року Житомирська обласна, а також Одеська і Севастопольська міські ради вже прийняли рішення про вивішування 9 травня червоних "прапорів Перемоги".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.