Новим директором заповідника "Херсонес" стала людина Литвина

Про це повідомляють "Коментарі".

На керівних посадах в Севастополі Леонід Михайлович ще з далекого 1985 року. Тому його призначення на будь-яку іншу посаду в Севастополі, крім директора заповідника "Херсонес", виглядало б логічним.

Нагадаємо, колишній керівник "Херсонеса" Леонід Марченко, який пропрацював на цій посаді 26 років, пішов на заслужений відпочинок. З травня в.о. директора працював Денис Тур - брат голови Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Сергія Тура. Затвердити його на посаді повинні були в липні, але вийшло інакше.

Нинішній голова севастопольського міського відділення Народної партії Литвина, Жунько отримав посаду, на якій може увійти в історію як могильник одного з найбільш цінних історико-археологічних заповідників Україні.

За словами Жунько, в ході своєї роботи в якості директора він має намір вирішити головне завдання - включити "Херсонес Таврійський" в список пам'яток культурно-історичної спадщини під патронатом ЮНЕСКО.

Якби директором заповідника став не Леонід Михайлович, а інша людина, озвучені наміри виглядали б амбітно, але у випадку з новим призначенцем фахівці в обіцянки не вірять. Адже у цього чиновника було безліч часу для того, щоб, будучи при владі, вирішити проблеми заповідника, але він цього не зробив.

Ба більше, за час його керівництва Севастополем, та й після нього, питання земель заповідника вирішувалося аж ніяк не на користь останнього. З 500 га археологічно цінних земель держакти оформлені тільки на 43 га. Тому Херсонес варварськи забудовується.

Збережи старий Херсонес. Севастопольці проти забудовників

Чого тільки варта забудова Карантинної бухти. Нагадаємо, що в 2008 році там під час спорудження висоток було виявлено кілька гробниць дохристиянської епохи. А приватні пансіонати, побудовані на кістках на Дівочої горе? А яхт-клуб?

Одним словом, немає нічого дивного в тому, що виступ Жунько був зустрінутий колективом музею досить насторожено.

По-перше, він - не історик, не археолог, і не має ніякого відношення до науки. По-друге, співробітники музею критично сприйняли пафос, з яким Леонід Михайлович входив до посаду: священик Володимирського собору отець Стефаній передав Жунько благословення митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря.

З чого б це раптом? Чи не тому, що церковники вирішили активізувати повернення приміщень Херсонеського монастиря, в яких сьогодні розташований музей? У всякому разі, поки заповідником опікувалися вчені, вони цього зробити не могли. Подейкували, що Леоніда Марченко пішли саме через його непоступливість у церковному питанні.

Тому від Жунько в УПЦ МП явно очікують більшої гнучкості. Що він на словах вже проявив, заявивши наступне: "Місце першохрещення має не менше значення, ніж городище. Це місце знаходження нашої ментальності та духовності. Потрібно не тільки зберегти Херсонес, а й організувати тут місце мегапрочанства".

Отже, зробили висновки експерти, новий директор не розуміє, що туризм може принести в Херсонес значно більші суми, ніж прочани. Тим паче, що історики досі сперечаються з приводу місця хрещення Володимира, ставлячи під сумнів легенду про його хрещенні саме в Херсонесі...

На сьогодні держава практично самоусунулася від наукових археологічних розкопок в цих місцях (а розкопано в Херсонесі всього близько 10%, вони ведуться в основному за рахунок американських і європейських фондів), так ще й нічого не робить для усунення забудови території. А також потурає релігійній громаді, яка мало зацікавлена ​​в наукових дослідженнях з історії дохристиянських часів.