Спецпроект

50% українців не вважають Україну дійсно незалежною

62,8% громадян і зараз би проголосували за незалежність України на відповідному референдумі.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром Разумкова з 10 по 17 серпня 2011 року.

Водночас 18,3% відповіли, що не підтримали б проголошення незалежності, 9,5% не брали б у ньому участі, 9,4% не змогли відповісти на дане запитання.

Лише 19,3% опитаних Центром Разумкова вважають День незалежності "дійсно великим святом", тоді як 48,2% - "звичайним святом, як і інші офіційні свята".

25,8% українців назвали День незалежності "не святом, а звичайним вихідним днем", 5,1% вважають, що цей день повинен бути робочим, а 1,7% не змогли відповісти на запитання.

23,2% опитаних зазначили, що їхня родина "більше виграла" від проголошення незалежності, 45,2% - що "більше втратила", 31,6% не змогли відповісти на запитання.

Водночас 49,8% громадян не вважають Україну дійсно незалежною державою зараз, через 20 років після проголошення незалежності.

37,4% вважають її дійсно незалежною, 12,8% не змогли відповісти на дане запитання.

Дослідження проведене з 10 по 17 серпня 2011 року. Було опитано 2007 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Водночас, згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, 52% українців підтримали б проголошення Акту про незалежність України.

Проти акту про незалежність виступили б 25%. Не взяли б участі у референдумі щодо проголошення незалежності 11%. Не змогли дати певної відповіді на питання 12%.

"Отриманий розподіл відповідей статистично не відрізняється від відповідей на аналогічне питання отриманих КМІС у жовтні 2006 року", - йдеться у повідомленні.

Опитування проводилося протягом 10-20 червня методом інтерв'ю. Опитано 2040 респондентів віком від 18 років.

На всеукраїнському референдумі в 1991 році за незалежність України проголосували 90,32% громадян, які взяли участь у голосуванні.

Нагадаємо, що у березні 2011 року соціологічна компанія Research&Branding Group провела опитування, згідно з яким 47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 60% українців вважають Голодомор геноцидом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.