Спецпроект

50% українців не вважають Україну дійсно незалежною

62,8% громадян і зараз би проголосували за незалежність України на відповідному референдумі.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром Разумкова з 10 по 17 серпня 2011 року.

Водночас 18,3% відповіли, що не підтримали б проголошення незалежності, 9,5% не брали б у ньому участі, 9,4% не змогли відповісти на дане запитання.

Лише 19,3% опитаних Центром Разумкова вважають День незалежності "дійсно великим святом", тоді як 48,2% - "звичайним святом, як і інші офіційні свята".

25,8% українців назвали День незалежності "не святом, а звичайним вихідним днем", 5,1% вважають, що цей день повинен бути робочим, а 1,7% не змогли відповісти на запитання.

23,2% опитаних зазначили, що їхня родина "більше виграла" від проголошення незалежності, 45,2% - що "більше втратила", 31,6% не змогли відповісти на запитання.

Водночас 49,8% громадян не вважають Україну дійсно незалежною державою зараз, через 20 років після проголошення незалежності.

37,4% вважають її дійсно незалежною, 12,8% не змогли відповісти на дане запитання.

Дослідження проведене з 10 по 17 серпня 2011 року. Було опитано 2007 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Водночас, згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, 52% українців підтримали б проголошення Акту про незалежність України.

Проти акту про незалежність виступили б 25%. Не взяли б участі у референдумі щодо проголошення незалежності 11%. Не змогли дати певної відповіді на питання 12%.

"Отриманий розподіл відповідей статистично не відрізняється від відповідей на аналогічне питання отриманих КМІС у жовтні 2006 року", - йдеться у повідомленні.

Опитування проводилося протягом 10-20 червня методом інтерв'ю. Опитано 2040 респондентів віком від 18 років.

На всеукраїнському референдумі в 1991 році за незалежність України проголосували 90,32% громадян, які взяли участь у голосуванні.

Нагадаємо, що у березні 2011 року соціологічна компанія Research&Branding Group провела опитування, згідно з яким 47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 60% українців вважають Голодомор геноцидом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.