Спецпроект

50% українців не вважають Україну дійсно незалежною

62,8% громадян і зараз би проголосували за незалежність України на відповідному референдумі.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром Разумкова з 10 по 17 серпня 2011 року.

Водночас 18,3% відповіли, що не підтримали б проголошення незалежності, 9,5% не брали б у ньому участі, 9,4% не змогли відповісти на дане запитання.

Лише 19,3% опитаних Центром Разумкова вважають День незалежності "дійсно великим святом", тоді як 48,2% - "звичайним святом, як і інші офіційні свята".

25,8% українців назвали День незалежності "не святом, а звичайним вихідним днем", 5,1% вважають, що цей день повинен бути робочим, а 1,7% не змогли відповісти на запитання.

23,2% опитаних зазначили, що їхня родина "більше виграла" від проголошення незалежності, 45,2% - що "більше втратила", 31,6% не змогли відповісти на запитання.

Водночас 49,8% громадян не вважають Україну дійсно незалежною державою зараз, через 20 років після проголошення незалежності.

37,4% вважають її дійсно незалежною, 12,8% не змогли відповісти на дане запитання.

Дослідження проведене з 10 по 17 серпня 2011 року. Було опитано 2007 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Водночас, згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, 52% українців підтримали б проголошення Акту про незалежність України.

Проти акту про незалежність виступили б 25%. Не взяли б участі у референдумі щодо проголошення незалежності 11%. Не змогли дати певної відповіді на питання 12%.

"Отриманий розподіл відповідей статистично не відрізняється від відповідей на аналогічне питання отриманих КМІС у жовтні 2006 року", - йдеться у повідомленні.

Опитування проводилося протягом 10-20 червня методом інтерв'ю. Опитано 2040 респондентів віком від 18 років.

На всеукраїнському референдумі в 1991 році за незалежність України проголосували 90,32% громадян, які взяли участь у голосуванні.

Нагадаємо, що у березні 2011 року соціологічна компанія Research&Branding Group провела опитування, згідно з яким 47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 60% українців вважають Голодомор геноцидом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.