Спецпроект

50% українців не вважають Україну дійсно незалежною

62,8% громадян і зараз би проголосували за незалежність України на відповідному референдумі.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром Разумкова з 10 по 17 серпня 2011 року.

Водночас 18,3% відповіли, що не підтримали б проголошення незалежності, 9,5% не брали б у ньому участі, 9,4% не змогли відповісти на дане запитання.

Лише 19,3% опитаних Центром Разумкова вважають День незалежності "дійсно великим святом", тоді як 48,2% - "звичайним святом, як і інші офіційні свята".

25,8% українців назвали День незалежності "не святом, а звичайним вихідним днем", 5,1% вважають, що цей день повинен бути робочим, а 1,7% не змогли відповісти на запитання.

23,2% опитаних зазначили, що їхня родина "більше виграла" від проголошення незалежності, 45,2% - що "більше втратила", 31,6% не змогли відповісти на запитання.

Водночас 49,8% громадян не вважають Україну дійсно незалежною державою зараз, через 20 років після проголошення незалежності.

37,4% вважають її дійсно незалежною, 12,8% не змогли відповісти на дане запитання.

Дослідження проведене з 10 по 17 серпня 2011 року. Було опитано 2007 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Водночас, згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, 52% українців підтримали б проголошення Акту про незалежність України.

Проти акту про незалежність виступили б 25%. Не взяли б участі у референдумі щодо проголошення незалежності 11%. Не змогли дати певної відповіді на питання 12%.

"Отриманий розподіл відповідей статистично не відрізняється від відповідей на аналогічне питання отриманих КМІС у жовтні 2006 року", - йдеться у повідомленні.

Опитування проводилося протягом 10-20 червня методом інтерв'ю. Опитано 2040 респондентів віком від 18 років.

На всеукраїнському референдумі в 1991 році за незалежність України проголосували 90,32% громадян, які взяли участь у голосуванні.

Нагадаємо, що у березні 2011 року соціологічна компанія Research&Branding Group провела опитування, згідно з яким 47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 60% українців вважають Голодомор геноцидом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.