Музей історії Києва виселять з Будинку Петра на Подолі - КМДА

Археологічні фонди Музею історії Києва виселять з Будиночку Петра І на користь "маловідомої" музейної експозиції про київську благодійність.

КМДА направила запит на включення в бюджет Києва 2012 року коштів на проведення ремонтно-реставраційних робіт в так званому "Будиночку Петра I" на вул. Констянтинівська, 6/8. 

Про це йдеться у відповіді КМДА на звернення голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця щодо надання інформації стосовно Будиночку Петра і недопущення виселення з нього Музею історії Києва.

На даний час перший поверх Будиночку Петра використовується Музеєм історії Києва під фондосховище для археологічної колекції, яку - незважаючи на опір музейних працівників - вже почала вивозити міська влада. Депутат нагадав, що керівники міста аргументували свої дії необхідністю термінового ремонту приміщення, хоча кошти на це в бюджеті були не передбачені.

Як пояснили в КМДА, на другому поверсі будинку розміщена постійно діюча експозиція "Будиночок Петра I у літописі київської благодійності", яку планується розширити за рахунок першого поверху будинку.

"У мене як депутата і киянина досі залишається питання: чому в ситуації, коли Музей історії Києва не має свого приміщення, Будиночок Петра звільняють для маловідомого музею, а не залишають будівлю для головного київського музею, який народився саме в цьому будинку", - наголосив О. Бригинець.

Нагадаємо, перший штат Музею історії Києва і його база розміщувалися в Будиночку Петра на Подолі. З 2004 року музей не має постійного приміщення. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра, намагаються виселити.

У вересні 2011 року для вивезення археологічних експонатів Музею історії Києва на Поділ приїхала... звичайна вантажівка. На вимогу співробітників музею надати документ про право перевезення музейних експонатів водій і вантажники, що приїхали за ними, ретирувалися.

Після цього завідувач археологічним відділом Музею історії Києва Віталій Ковалинський заявив, що відділ за підозрілих обставин намагаються виселити з "Будиночку Петра" на Подолі у непристосовані приміщення.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції кажуть, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.