Музей історії Києва виселять з Будинку Петра на Подолі - КМДА

Археологічні фонди Музею історії Києва виселять з Будиночку Петра І на користь "маловідомої" музейної експозиції про київську благодійність.

КМДА направила запит на включення в бюджет Києва 2012 року коштів на проведення ремонтно-реставраційних робіт в так званому "Будиночку Петра I" на вул. Констянтинівська, 6/8. 

Про це йдеться у відповіді КМДА на звернення голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця щодо надання інформації стосовно Будиночку Петра і недопущення виселення з нього Музею історії Києва.

На даний час перший поверх Будиночку Петра використовується Музеєм історії Києва під фондосховище для археологічної колекції, яку - незважаючи на опір музейних працівників - вже почала вивозити міська влада. Депутат нагадав, що керівники міста аргументували свої дії необхідністю термінового ремонту приміщення, хоча кошти на це в бюджеті були не передбачені.

Як пояснили в КМДА, на другому поверсі будинку розміщена постійно діюча експозиція "Будиночок Петра I у літописі київської благодійності", яку планується розширити за рахунок першого поверху будинку.

"У мене як депутата і киянина досі залишається питання: чому в ситуації, коли Музей історії Києва не має свого приміщення, Будиночок Петра звільняють для маловідомого музею, а не залишають будівлю для головного київського музею, який народився саме в цьому будинку", - наголосив О. Бригинець.

Нагадаємо, перший штат Музею історії Києва і його база розміщувалися в Будиночку Петра на Подолі. З 2004 року музей не має постійного приміщення. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра, намагаються виселити.

У вересні 2011 року для вивезення археологічних експонатів Музею історії Києва на Поділ приїхала... звичайна вантажівка. На вимогу співробітників музею надати документ про право перевезення музейних експонатів водій і вантажники, що приїхали за ними, ретирувалися.

Після цього завідувач археологічним відділом Музею історії Києва Віталій Ковалинський заявив, що відділ за підозрілих обставин намагаються виселити з "Будиночку Петра" на Подолі у непристосовані приміщення.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції кажуть, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.