Музей історії Києва виселять з Будинку Петра на Подолі - КМДА

Археологічні фонди Музею історії Києва виселять з Будиночку Петра І на користь "маловідомої" музейної експозиції про київську благодійність.

КМДА направила запит на включення в бюджет Києва 2012 року коштів на проведення ремонтно-реставраційних робіт в так званому "Будиночку Петра I" на вул. Констянтинівська, 6/8. 

Про це йдеться у відповіді КМДА на звернення голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця щодо надання інформації стосовно Будиночку Петра і недопущення виселення з нього Музею історії Києва.

На даний час перший поверх Будиночку Петра використовується Музеєм історії Києва під фондосховище для археологічної колекції, яку - незважаючи на опір музейних працівників - вже почала вивозити міська влада. Депутат нагадав, що керівники міста аргументували свої дії необхідністю термінового ремонту приміщення, хоча кошти на це в бюджеті були не передбачені.

Як пояснили в КМДА, на другому поверсі будинку розміщена постійно діюча експозиція "Будиночок Петра I у літописі київської благодійності", яку планується розширити за рахунок першого поверху будинку.

"У мене як депутата і киянина досі залишається питання: чому в ситуації, коли Музей історії Києва не має свого приміщення, Будиночок Петра звільняють для маловідомого музею, а не залишають будівлю для головного київського музею, який народився саме в цьому будинку", - наголосив О. Бригинець.

Нагадаємо, перший штат Музею історії Києва і його база розміщувалися в Будиночку Петра на Подолі. З 2004 року музей не має постійного приміщення. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра, намагаються виселити.

У вересні 2011 року для вивезення археологічних експонатів Музею історії Києва на Поділ приїхала... звичайна вантажівка. На вимогу співробітників музею надати документ про право перевезення музейних експонатів водій і вантажники, що приїхали за ними, ретирувалися.

Після цього завідувач археологічним відділом Музею історії Києва Віталій Ковалинський заявив, що відділ за підозрілих обставин намагаються виселити з "Будиночку Петра" на Подолі у непристосовані приміщення.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції кажуть, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.