Запорожець подав у суд на бюст Сталіна за "моральні страждання"

Мешканець Запоріжжя оскаржив у суді установку пам'ятника Йосипу Сталіну, мотивуючи тим, що "архітектурний декор" обкому Компартії завдає йому моральні страждання.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Житель Запоріжжя звернувся в суд з позовом про те, що не може ходити по вулиці, де знаходиться обком КПУ, оскільки елемент декору (погруддя Й. Сталіну) завдає йому моральні страждання, - розповів прокурор Запорізької області В'ячеслав Павлов. - Громадянин повинен довести в позовній вимозі, які його права порушені. Буде рішення суду - приїде виконавча служба у супроводі міліції і прибере його. Це цивілізований шлях".

Павлов також зазначив, що обласна прокуратура, реагуючи на звернення ряду громадських організацій, доручила місцевій інспекції архітектурного контролю дати оцінку законності встановлення скульптури Сталіна біля входу в Запорізький обком КПУ.

"Містобудівна комісія (департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради) вже дала свій висновок. Ми оцінимо його законність", - зазначив прокурор.

"Для департаменту вони елементи декоративного оформлення інтер'єру, - прокоментував висновок департаменту перший секретар Запорізького обкому КПУ Олексій Бабурін. - А для комуністів і ветеранів - пам'ятник генералісимусу Йосипу Віссаріоновичу Сталіну і пам'ятник Герою Радянського Союзу Зої Космодем'янської".

Нагадаємо, вчора департамент архітектури та містобудування Запорізького міськвиконкому заявив, що "скульптурна композиція - скульптура Й. Сталіна і З. Космодем'янської - встановлена ​​у приміщенні адміністративної будівлі Запорізького обкому КПУ, є елементом декоративного оформлення вхідної групи будівлі, не може класифікуватися як пам'ятник монументального мистецтва державного або місцевого значення, а також не потребує узгодження з органами місцевого самоврядування ".

14 листопада мер Запоріжжя Олександр Сін доручив юридичній службі міськради перевірити законність встановлення біля обкому КПУ відновленого погруддя Сталіна.

В лютому 2011 року Сін заявив, що це погруддя встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Кілька днів тому громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.