Музей історії Києва таки переїде на "Театральну". Але частково

В скандальній забудові на вул. Богдана Хмельницького, 7 над метро "Театральна" буде розміщено тільки експозиційні та виставкові зали Музею історії міста Києва. Головні ж підрозділи музею залишатимуться там, де знаходяться і зараз, в палаці мистецтв "Український дім".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, посилаючись на офіційну позицію КМДА.

 

"Кожен музей - три в одному: виставкові зали, фондосховище і наукова структура. Тільки спільна і збалансована робота усіх трьох підрозділів гарантує успішність музею, - зазначив депутат. - Відстань між науковцями і екскурсоводами, між експонатами, тими, що в залі і тими, що в фондах, повинна бути максимально короткою. Розмістити зали на відстані кількох кілометрів від фондосховищ, це все одно, що розмістити ванну кімнату в одному районі, а спальню в іншому".

Бригинець нагадав, що в "Українському домі" недостатньо місця для фондосховища, що в попередні роки не давало вченим нормально здійснюувати наукові дослідження щодо історії Києва: "КМДА спільно з Кабміном повинні знайти для музею відповідне приміщення площею близько 10 тис. метрів, а не вдаватися до "розчленування» закладу".

За словами депутата, КМДА також прийняла рішення про проведення додаткових ремонтних робіт із пристосування приміщень "Українського дому" для розміщення фондів та облаштування робочих місць для науковців.

 

Нагадаємо, перший штат Музею історії Києва (заснований у 1978 році) і його база розміщувалися в Будиночку Петра на Подолі. З 1982 року музей працював у Кловському палаці на Липках.

У 2004-му приміщення палацу передали Верховному суду України, а музей "тимчасово" залишився без власного приміщення. З 2004 року музей не має постійного приміщення. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра, намагаються виселити.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції кажуть, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів.

 

 

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.