Канадський посол відвідав "тюрму на Лонцького"

Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Трой Лулашник, який приступив до виконання місії у листопаді цього року, під час свого першого візиту до Львова відвідав насамперед Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

8 грудня Трой Лулашник оглянув музейну експозицію, розміщену в приміщенні колишньої слідчої в’язниці трьох окупаційних влад: польської, нацистської та радянської.

Розповідь наукового співробітника музею Ігоря Дерев’яного, який провів екскурсію канадській делегації меморіалом західноукраїнської трагедії 1941 року, надзвичайно вразила Троя Лулашника, предки котрого походять із Західної України. 

"Важливо пам’ятати, що трапилося, це важливо не тільки тут для вас, а й для усієї історії людства, - зазначив посол. - Такі жахливі і трагічні речі, про які розповідає музей "Тюрма на Лонцького", важливо пам’ятати для того, щоб зрозуміти, чому це трапилося, а ще для того, щоб воно більше ніколи не повторювалося".

Нагадаємо, у вересні 2010 року музей "Тюрма на Лонцького" в ході офіційного візиту в Україну відвідав прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер.

ДОВІДКА

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із трьох у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного.

Наприкінці 2010 року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів, проте у вересні 2010 року працівники СБУ затримали директора музею Руслана Забілого, вилучивши у нього комп'ютер та жорсткі накопичувачі, провели обшук музею, конфіскувавши у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів.

9 вересня 2011 року президент України підписав чергове доручення про передачу Національного музею "Тюрма на Лонцького" - тепер до сфери управління Міністерства культури України.

Жіноче обличчя Норильського повстання

65 років тому 26 травня розпочалося Норильське повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Найдовше в історії – тривало 72 дні: до 4 серпня 1953 р. Його особливістю була активна участь у ньому жінок 6-ї жіночої зони, більшість з яких – українки.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".