На Львівщині сталася найбільша крадіжка ікон за роки незалежності

На Різдвяні свята у Львівській області скоєно резонансний злочин – із храму Вознесіння Господнього в селі Волиця-Деревлянська Буського району викрали чотири ікони пензля знаменитого митця XVII-XVIII століть Івана Рутковича.

Про це повідомляє ВВС.

Фахівці кажуть, що це найбільша крадіжка ікон в області за часи незалежності України, а міліція вже розпочала пошуки зловмисників.

За словами колекціонера Олександра Молодого, викрадені ікони мають величезну мистецьку та історичну цінність, бо твори Івана Рутковича були вершиною іконопису в Галичині і навіть в усій Україні того часу.

 Іконостас у Волиці - перший із відомих іконостасів Рутковича

"Це величезна втрата, бо іконостас у Волі Деревлянській є першою відомою і підписаною роботою такого кшталту Івана Рутковича. За мистецькою цінністю він поступається хіба знаменитому іконостасу з Жовкви, який вважають одним із шедеврів українського іконопису кінця 17-го століття. Якщо порівнювати, то за часи незалежності у Львівській області згоріли понад 80 старовинних дерев’яних церков. Але ці чотири ікони мають більшу мистецьку та історичну вартість, ніж втрачені храми", - наголосив експерт.

Колекціонер розповів, що під саме Різдво зловмисники зламали навісний замок у храм і спокійно викрали 4 ікони – Богородиці з дитям, Миколая Чудотворця, Господа Вседержителя та Вознесіння Господнього.

Жодної іншої охорони в храмі, який вважають пам’яткою національного рівня, не було. За словами Молодого, злодії хотіли викрасти ще й царські ворота, але з невідомих причин їм це не вдалося.

Украдена ікона Миколая

"Я був там учора і мушу сказати, що охорони там і далі немає, а в храмі ж іще залишилося 40 ікон", - говорить Олександр Молодий.

За фактом крадіжки уже порушено кримінальну справу.

Про це повідомили в секторі зв’язків із громадськістю ГУМВСУ у Львівській області. Як розповіли у міліції, заява про злочин надійшла вранці 7 січня – прийшовши у храм на Різдвяну службу, люди виявили крадіжку і одразу ж кинулися до міліції.

На місці побувала слідчо-оперативна група та експерти, які виявили певні речові докази. Як запевняють у СГЗ, оперативники активно розшукують зловмисників, що підняли руки на безцінні твори мистецтва.

Церкву у Волиці Руткович розписав у 1680-82 рр.

Щоправда, пошуки ікон можуть тривати роки й десятиліття. Експерт припускає, що злодії не діяли наосліп і знали, що крадуть. Відтак може статися таке, що викрадені ікони на довгі роки осядуть у якійсь приватній колекції і з’являться через десятки років в каталогах закордонних аукціонів.

Саме так трапилося з іще однією резонансною крадіжкою ікон зі сховищ у Вірменському соборі Львова, вчиненою 1984 року.

Тоді зловмисники викрали 22 ікони, з яких за гарячими слідами повернули 9 ікон, а ще три були виявлені набагато пізніше у різних збірках і повертали їх упродовж довгих років. Зокрема, ікону "Розп’яття з пристоячими" XV ст. вдова одного з російських колекціонерів повернула музеєві влітку минулого року.

Ще одна ікона перебуває у приватній колекції в Нідерландах, і переговори щодо її повернення тривають. Доля решти ікон так і залишається невідомою.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.