Празький аеропорт назвуть на честь Вацлава Гавела

Уряд Чеської республіки під тиском громадськості прийняв рішення перейменувати празький аеропорт Рузине на честь покійного президента Чехії Вацлава Гавела.

Про це повідомляє ZN.ua.

Міністр транспорту Чехії Павло Добеші запропонував офіційно назвати празький аеропорт Рузине в честь Вацлава Гавела. Аеропорт змінить свою назву 5 жовтня, в день народження Гавела.

Раніше уряд відкинув цю пропозицію. Однак після того, як поширювана в інтернеті петиція зібрала 82 000 підписів, а вдова і брат покійного президента підтримали ідею перейменування столичного аеропорту, уряд змінив свою позицію.

Гавел був одним з лідерів дисидентського руху, що протистояв прорадянському комуністичному режиму в Чехословаччині після радянського вторгнення, яке поклало край "Празькій весні" 1968 року.

Відразу ж після оксамитової революції був у грудні 1989 року обраний президентом Чехословаччини. На цій посаді залишався до липня 1992 року, в 1993 році Гавел став главою вже самостійної Чехії. Президентом країни був до 2003.

Гавел помер 18 грудня 2011 року в віці 75 років.

Як відомо, у 2011 році львівський аеропорт отримав ім'я Данила Галицького, а донецький - Сергія Прокоф'єва.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.