Спецпроект

У директора "Київської фортеці" відібрали квартиру, бо вона завелика

У екс-директора музею "Київська фортеця" В'ячеслава Кулинича забрали надану міською владою квартиру, оскільки "метраж даної квартири перевищує норми, які суперечать житловому законодавству України".

Така відповідь на запит до Київської міськдержадміністрації щодо повернення Кулиничу подарованої до Дня працівника культури квартири надійшла до депутата Київради (БЮТ-Батьківщина) Олександра Бригинця.

"Коли КМДА вручала В. Кулиничу квартиру - на свято перед камерами - ніяких проблем з її метражем не було, - зазначив Бригинець. - Але після звільнення його з посади директора Київської фортеці виявилося, що квартира не відповідає нормам житлового законодавства".

У відповіді КМДА зазначається, що акти та документи на оформлення житла родині Кулінічів було передано до квартирного відділу Шевченківської райдержадміністрації для затвердження спільного рішення та видачі ордера.

При опрацюванні документів нібито виявилося, що метраж даної квартири перевищує норми, які суперечать житловому законодавству України.

Нагадаємо, 17 липня з посади директора Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" звільнили В’ячеслава Кулинича. Згодом стало відомо, що в нього відібрали урочисто подаровану головою КМДА Поповим квартиру.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.