Спецпроект

У директора "Київської фортеці" відібрали квартиру, бо вона завелика

У екс-директора музею "Київська фортеця" В'ячеслава Кулинича забрали надану міською владою квартиру, оскільки "метраж даної квартири перевищує норми, які суперечать житловому законодавству України".

Така відповідь на запит до Київської міськдержадміністрації щодо повернення Кулиничу подарованої до Дня працівника культури квартири надійшла до депутата Київради (БЮТ-Батьківщина) Олександра Бригинця.

"Коли КМДА вручала В. Кулиничу квартиру - на свято перед камерами - ніяких проблем з її метражем не було, - зазначив Бригинець. - Але після звільнення його з посади директора Київської фортеці виявилося, що квартира не відповідає нормам житлового законодавства".

У відповіді КМДА зазначається, що акти та документи на оформлення житла родині Кулінічів було передано до квартирного відділу Шевченківської райдержадміністрації для затвердження спільного рішення та видачі ордера.

При опрацюванні документів нібито виявилося, що метраж даної квартири перевищує норми, які суперечать житловому законодавству України.

Нагадаємо, 17 липня з посади директора Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" звільнили В’ячеслава Кулинича. Згодом стало відомо, що в нього відібрали урочисто подаровану головою КМДА Поповим квартиру.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.