Спецпроект

Янукович і Коморовський відкрили меморіал у Биківні

Президенти України та Польщі Віктор Янукович та Броніслав Коморовський відкрили Міжнародний меморіал жертв тоталітаризму на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Про це повідомляє "УТ".

Президенти поклали квіти до української, польської частин та загального Меморіалу. Пролунав символічний дзвін пам’яті.

Президенти виголосили промови. Коморовський подякував українській стороні, а також польським дослідникам за зроблену роботу в облаштуванні на території заповідника польського воєнного цвинтаря, де захоронено останки близько 2 тисяч поляків, вбитих НКВД.

Як відзначає видання , Коморовський говорив більш емоційно, у той час як Янукович говорив сухо, іноді плутаючись у словах. Приміром, у своїй промові він сказав "ворогов народів" замість "ворога народу".

Янукович говорив про Биківню і заплутався у слові "тоталітаризм"

Одразу після офіційної частини Янукович залишив Меморіал, а президент Польщі залишився на мобелень.

На відкриття меморіалу приїхали українські чиновники, зокрема, радник президента Ганна Герман, голова КМДА Олександр Попов. Польська делегація приїхала у складі близько 500 осіб. Також на церемонії були присутні посли ЄС та США.

Охоронців заходу були приблизно стільки ж, скільки й учасників церемонії.

Нагадаємо, у Биківнянському лісі під Києвом розташовані найбільші в Україні місця поховань жертв масових політичних репресій.

Там був об’єкт спеціального призначення НКВД, де у кінці 1930-х - у 1940-х роках відбувалися масові захоронення закатованих та розстріляних у позасудовому порядку, вирок стосовно яких виконували в Києві.

За даними науковців, у 1937-1941 роках там були таємно поховані понад 100 тисяч репресованих комуністичною владою.

Биківнянський меморіальний комплекс відкрили 30 квітня 1994 року. Міжнародний меморіал створено за проектом Лариси Скорик.

Як відомо, Український інститут національної пам'яті просив польську сторону утриматися від застосування "нічим не обґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні" - оскільки серед репресованих громадян міжвоєнної Польщі були не тільки поляки, але й українці, євреї та інші нації.

У листопаді 2011 року обидва президенти заклали в Биківні "капсулу пам'яті" до польської частини меморіалу.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.