Спецпроект

Янукович і Коморовський відкрили меморіал у Биківні

Президенти України та Польщі Віктор Янукович та Броніслав Коморовський відкрили Міжнародний меморіал жертв тоталітаризму на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Про це повідомляє "УТ".

Президенти поклали квіти до української, польської частин та загального Меморіалу. Пролунав символічний дзвін пам’яті.

Президенти виголосили промови. Коморовський подякував українській стороні, а також польським дослідникам за зроблену роботу в облаштуванні на території заповідника польського воєнного цвинтаря, де захоронено останки близько 2 тисяч поляків, вбитих НКВД.

Як відзначає видання , Коморовський говорив більш емоційно, у той час як Янукович говорив сухо, іноді плутаючись у словах. Приміром, у своїй промові він сказав "ворогов народів" замість "ворога народу".

Янукович говорив про Биківню і заплутався у слові "тоталітаризм"

Одразу після офіційної частини Янукович залишив Меморіал, а президент Польщі залишився на мобелень.

На відкриття меморіалу приїхали українські чиновники, зокрема, радник президента Ганна Герман, голова КМДА Олександр Попов. Польська делегація приїхала у складі близько 500 осіб. Також на церемонії були присутні посли ЄС та США.

Охоронців заходу були приблизно стільки ж, скільки й учасників церемонії.

Нагадаємо, у Биківнянському лісі під Києвом розташовані найбільші в Україні місця поховань жертв масових політичних репресій.

Там був об’єкт спеціального призначення НКВД, де у кінці 1930-х - у 1940-х роках відбувалися масові захоронення закатованих та розстріляних у позасудовому порядку, вирок стосовно яких виконували в Києві.

За даними науковців, у 1937-1941 роках там були таємно поховані понад 100 тисяч репресованих комуністичною владою.

Биківнянський меморіальний комплекс відкрили 30 квітня 1994 року. Міжнародний меморіал створено за проектом Лариси Скорик.

Як відомо, Український інститут національної пам'яті просив польську сторону утриматися від застосування "нічим не обґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні" - оскільки серед репресованих громадян міжвоєнної Польщі були не тільки поляки, але й українці, євреї та інші нації.

У листопаді 2011 року обидва президенти заклали в Биківні "капсулу пам'яті" до польської частини меморіалу.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.