Спецпроект

У Національному музеї Шевченка - виставка про УПА та ОУН

До 70-ліття Української повстанської армії у Києві відкриють виставку про Бандеру, Шухевича, Коновальця та Кука під назвою "Сила волі. Провідники визвольного руху".

Про це повідомляє кореспондент ІП.

На відкритті, зокрема, будуть присутні ветерани УПА Орест Васкул та Степан Семенюк, а також син останнього Головного командира УПА Юрій Кук.

Захід відбудеться у вівторок, 16 жовтня, о 12:00 в Національному музеї Тараса Шевченка (Київ, бул. Тараса Шевченка, 12).

Документальна виставка розповість про чотирьох людей, які стали символами руху українців за свободу.

Про минуле боротьби та особистого життя командирів УПА Романа Шухевича і Василя Кука, засновника ОУН Євгена Коновальця та лідера визвольного руху Степана Бандери покажуть у фотографіях, архівних документах та спогадах їхніх сучасників. Чимало світлин та документів буде представлено вперше.

Авторами експозиції є історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Ігор Дерев’яний та Андрій Шевців, дизайн виконала Ольга Сало.

"Перед глядачем постає шлях кожного з чотирьох провідників: Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича та Василя Кука, - зазначив історик, голова вченої ради ЦДВР Володимир В’ятрович. - Від народження до загибелі. Про вибір і жертву кожного. Про час, у який вони жили. Про дилеми, які вони вирішували. Про бої і протистояння, в яких вони перемогли. Чи програли. Втім, їхній фізичний програш обернувся перемогою духу".

У відкритті візьмуть участь історики Володимир В’ятрович та Іван Патриляк; син останнього Головного командира УПА Юрій Кук; ветеран УПА, один із керівників Норильського повстання, яке стало поштовхом до краху ГУЛАГу, Степан Семенюк; заступник голови братства ОУН-УПА Орест Васкул та генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус.

Виставку можна буде оглянути до 4 листопада (щодня з 10:00 до 18:00, крім понеділків).

Щоб дізнатися більше про УПА, дивіться дайджест найкращих публікацій ІП

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.