Прихильники відбудови пам'ятника Столипіну не люблять Петлюру

Відтворення в Києві пам'ятника голові Ради міністрів Російської імперії Петру Столипіну - це "данина поваги нашим предкам". А Петлюра не вартий навіть підошви "великого реформатора".

Про це заявив історик, автор книги "Убивство Столипіна" (у співавторстві з Дмитром Табачником) Віктор Воронін, повідомляє "Інтерфакс".

За словами Вороніна, встановлення в Києві пам'ятника російському політику "повністю висловлювало настрої населення".

Київська журналістка і письменниця Мирослава Бердник наголосила на неприпустимості ігнорування українським суспільством "своєї історії, частиною якої є і особистість Столипіна".

"Це все наша історія, історія сучасної держави Україна, від якої ми активно відмазуємося, відштовхуємося, тому що воліємо жити в країні з невизначеним минулим, - підкреслила Бердник. - Неможливо в країні з невизначеним минулим будувати майбутнє".

Директор української філії Інституту країн СНД, історик Володимир Корнілов висловив думку про те, що заперечення ролі Столипіна в українській історії - "це продовження вимивання пам'яті киян".

"І коли ми дивимося, як тут у Києві з'являються вулиці, пам'ятні знаки людям, імена яких не говорять нічого навіть історикам, ... коли з'являються вулиці особистостям, які за масштабом своїм просто непорівняні з підошвою великого історичного діяча, яким, поза сумнівом, був П. Столипін - ось поруч вулиця Петлюри з'явилася, наприклад, - заявив Корнілов. - Порівняти у світовому масштабі, що означав Столипін для всієї Російської імперії, органічною частиною якої було й імперське місто Київ, і що сотворив Петлюра... який залишив за собою єврейські погроми".

Петлюра про погроми: "Антисемітизм - це свинство"

Ці заяви були проголошені під час круглого столу, організованого міжнародним фондом "Единый мир" під керівництвом голови правління фонду Едуарда Прутніка.

Як відомо, в жовтні цього року було повідомлено, що фонд "Единый мир" співпрацюватиме з Державною архівною службою "у справі збереження історичної спадщини" Столипіна.

Напередодні Прутнік разом із іншими нардепами-"регіоналами" заявили про намір відновити у Києві пам'ятник Столипіну, який стояв на Хрещатику з 1913 до 1917 року.

В січні цього року комісія Київради з питань культури і туризму не підтримала пропозицію міністерства культури РФ прийняти в дар пам'ятник Столипіну.

Увересні 2011 року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним реформатором". Тоді ж група громадян на чолі з російським режисером Нікітою Міхалковим встановила на будинку, де помер Столипін (вулиця Гончара, 33) пам'ятну дошку.

Встановити пам'ятник Столипіну також планує харківський мер Геннадій Кернес.

Пам'ятник Столипіну в Києві знаходився на Хрещатику навпроти міської думи (нинішній Майдан Незалежності). Його встановили в 1913 році, а після Лютневої революції 1917-го революційна маніфестація киян знесла пам'ятник під час іпровізованого "народного трибуналу".

Петро Столипін (1862-1911) - міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Народився у Дрездені (Німеччина), був гродненським і саратовським губернатором.

Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати в Росії міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Київському оперному театрі терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.