Завершено зйомки фільму про "розстрільний" з'їзд кобзарів. ФОТО

Режисер Олесь Санін завершив зйомку художнього фільму "Поводир, або Квіти мають очі". В основу сюжету - історичний міф про 200 кобзарів, яких у 1934 році нібито запросили на з'їзд Академії Наук до Харкова, а замість цього вивезли у ліс і розстріляли.

Про це повідомляє "Волинь-Post" із посиланням на газету "Волинь-нова".

У фільмі поряд із професійними акторами сліпих кобзарів грали пересічні незрячі люди, яких відібрали для зйомок у кількох українських містах, в тому числі і в Луцьку.

 

На думку творців фільму, лише такі люди здатні відтворити на екрані образи сліпих музикантів 30–х років.

 

У фільмі "Поводир" американський підприємець Майкл Шемрок разом із своїм десятирічним сином Пітером приїжджає до Харкова, щоб обміняти там трактор на зерно, оскільки в Сполучених Штатах у цей час були великі економічні труднощі.

Тут його вербують, він називає себе "американським комуністом" і лишається жити в Україні.

 

Через деякий час йому до рук потрапляють секретні документи про репресії в Україні. Через це американця вбивають, але живим лишається його син Пітер: йому вдається втекти від переслідувачів завдяки сліпому бандуристу Івану Кочерзі.

 

Пітер стає поводирем бандуриста. Взимку 1934 року сліпця Івана Кочергу разом з іншими кобзарями страчують під Харковом. А Пітер лишається єдиним живим свідком тих трагічних подій…

 

У головних ролях знялися Станіслав Боклан (кобзар Іван Кочерга), американський актор Джеф Барел (підприємець Майкл Шемрок), Антон Святослав Грін (у ролі Пітера Шемрока).

 

Хлопчика–американця, який став жертвою радянської репресивної системи, зіграв правнук відомого політичного в’язня радянських концтаборів Михайла Сороки. В епізодах задіяні також відомий актор Федір Стригун, поет Олександр Ірванець, співачка Джамала.

 

На зйомки запросили також інваліда по зору з Львівщини, призера Параолімпіади, дзюдоїста Ігоря Засядкевича. Він знімається у сцені боротьби сліпого лірника з енкаведистами.

 

 

У фільмі були задіяні і лучани – незрячі Петро Шеверда і Орест Кацюба. Їхніми поводирями були учень Луцької гімназії № 22 Остап Годлевський і учень школи № 19 Андрій Кацюба — син пана Ореста, який у житті також є поводирем свого батька.

 Лучанин Орест Кацюба із сином Андрієм, який і в житті є поводирем свого батька

У Таракановому форті біля Дубна (Рівненська область) знімали сцену, в якій кобзарі та лірники збираються на руїнах, обговорюючи запрошення влади на "кобзарський з’їзд", біля озера Базальтове на Костопільщині знімали сцену розстрілу.

 

Зйомки фільму "Поводир" розпочалися у лютому 2012 року.

Примітка "Історичної Правди": наукових досліджень про "розстрільний з'їзд" кобзарів не існує, наразі це легенда без документальних підтверджень.

Дивіться також:

Завершено зйомки фільму "Іван Сила" - про найсильнішу людину планети. ФОТО

Поляки знімуть фільм про катастрофу президентського Ту-154. ВІДЕО

Американці теж зняли фільм про "Матч смерті". ВІДЕО

Доній у ролі Петлюри. Фільм "Українська революція". ВІДЕО

Кіно про українця, який став вождем індіанців. Кадри з фільму і реальні ФОТО

На "Оскар" номіновано фільм про євреїв в окупованому Львові. ВІДЕО

1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

1986: Віктор Цой стає кінозіркою в Києві. ВІДЕО

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.