ВОЛГОГРАД ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА СТАЛІНГРАД

Депутати Волгоградської міської думи вирішили у дні урочистостей називати місто на честь Сталіна. Шість днів на рік місто на Волзі буде використовувати для своєї назви словосполучення "місто-герой Сталінград". Цю фразу також уживатимуть у своїх виступах представники влади.

Про це повідомляє Лента з посиланням на сайт міської влади.

Назва "місто-герой Сталінград" буде використовуватися на міських заходах 2 лютого - в день закінчення Сталінградської битви, в День перемоги 9 травня, в День скорботи 22 червня, 23 серпня - в День пам'яті жертв масованого бомбардування Сталінграда, 2 вересня - в День закінчення Другої світової війни, 19 листопада - в День початку розгрому німців під Сталінградом.

У ці дні історичну назву також будуть використовувати в своїх виступах представники влади.

За кілька годин до рішення волгоградських депутатів активісти КПРФ і Профспілки громадян Росії передали президенту 50 тисяч підписів з проханням перейменувати місто в Сталінград.

Але джерело у міськдумі зазначило, що рішення парламенту не пов'язане з ініціативою комуністів і членів профспілки. На сайті думи сказано, що депутати прийняли документ "на підставі звернень ветеранів Великої вітчизняної війни".

Крім того, з 2 лютого до 9 травня у Волгограді, Читі і Санкт-Петербурзі курсуватимуть рейсові мікроавтобуси Fiat Ducato з портретом Йосипа Сталіна. На маршрути у Волгограді вийдуть п'ять "сталінобусів", у Читі - два-три, додають "Тексти".

2 лютого цього року відзначається 70 років з дня закінчення Сталінградської битви, яка вважається переломним етапом у Великій вітчизняній і Другій світовій війнах.

У складі військ Сталінградського фронту було кількадесят тисяч українців - загалом радянські війська під час битви на 10% складалися з громадян Української РСР. 15 із 112 Героїв СРСР, нагороджених за участь у Сталінградській битві - українці. Легендарний "будинок Павлова" обороняли 24 воїна 13-ої гвардійської стрілецької дивізії, з них 7 - наші земляки.

Волгоград був заснований під назвою Царицин у 1580-их роках царською адміністрацією Московської держави після знищення Астраханського ханства - як фортеця для охорони річкового шляху Волгою. Назву Царицин зберігав до 1920-х років.

У 1925 року перейменований на Сталінград - на честь Сталіна, який у 1918-му на чолі більшовицьких військ керував обороною Царицина від білогвардійців.

З серпня 1942-го до січня 1943 року місто було епіцентром Сталінградської битви - спроб нацистських військ вийти до Волги і захопити регіон. Внаслідок військових дій місто було знищене - 90% будинків, усі підприємства й комунальні служби. З кількасот тисяч людей у Сталінграді залишилося 1515 осіб і 200 тисяч трупів цивільних і солдат.

В 1961 році за рішенням XXII з'їзду КПРС у процесі хрущовської десталінізації місто було перейменоване на Волгоград.

Нагадаємо, в Росії діє іцініатива "Автобус Перемоги", яка розміщує фотопортрети Йосипа Сталіна на громадському транспорті. Ініціатори акції кілька разів заявляли про запуск "сталінобусів" в Україні, але ці заяви виявилися "качкою".

Дивіться також:

"Сталінград" Федора Бондарчука. Репортаж зі зйомок. ФОТО

15 гріхів Канібалісімуса. Про те, які злочини вчинив Сталін

У Грузії відновили пам'ятник Сталіну. ФОТО

Сталін воював проти власного народу - прем'єр-міністр РФ Мєдвєдєв

В Росії продають учнівські зошити із зображенням Сталіна. ФОТО

Запорізька міськрада легалізувала "пам'ятник Сталіну"

Сталін на радянських та іноземних обкладинках. АРТЕФАКТИ

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".