Янукович хоче зберегти легендарний скельний монастир над Дністром. ФОТО

Президент Віктор Янукович доручив Кабміну та Вінницькій облдержадміністрації вжити заходів щодо збереження, реставрації та реабілітації Скельного монастиря в селі Лядова Могилів-Подільського району Вінницької області.

Заходи присвячено 1000-річчю заснування Скельного монастиря, повідомляє відповідний указ, розміщений на офіційному сайті глави держави.

Янукович доручив укріпити схили, на яких розташований монастир, а також побудувати захисні споруди.

 Всі фото: myvin.com.ua

Мінкульту і Вінницькій ОДА доручено організувати та провести урочистості з нагоди 1000-річчя Скельного монастиря. Державний комітет телебачення та радіомовлення має забезпечити висвітлення цих заходів.

Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир у селі Лядова — пам'ятка археології національного значення. Розташований на 90-метровій скелі над лівим берегом Дністра.

 

За переказом, заснований у XІ-му сторіччі святим Антонієм Печерським. Перша літописна згадка про монастир належить до 1159 року (розповідь про похід князя Івана Берладника на Пониззя).

Після турецького завоювання Поділля (1672) монастир на 27 років призупинив своє існування. У XVIII ст. монастир прийняв унію, з XIX-го - знову православний.

 

У 1930-х роках головні монастирські церкви у скельних гротах були сплюндровані більшовиками. 1998 року монастир відновила група ченців Почаївської лаври.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.