Спецпроект

Скульптури Пінзеля повернулися з Лувру в Україну. ФОТО

27 дерев'яних скульптур Йоганна Пінзеля, які впродовж листопада-лютого виставлялися у паризькому Луврі, повернули до Львова. І поки у музеї Пінзеля протікатиме дах і шукатимуть гроші на його ремонт, скульптури можна буде подивитися у Львівській галереї мистецтв.

Про це у коментарі Zaxid.NET розповіла генеральний директор Львівської галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька.

За словами гендиректора галереї, зараз скульптури – у Львівській картинній галереї, і проходять процес розмитнення. "Ще не відкривали фургони. Спочатку митники повинні зняти пломби, все перевірити, а тоді на ми дивитимемося на стан збереження творів", – додала вона.

Лариса Разінкова-Возницька розповіла, що із 27 скульптур, які виставлялися у Парижі, дев'ять були з Тернопільської області і п'ять – з Івано-Франківської.

"Візитна картка" Пінзеля - "Жертвоприношення Авраама" з костелу в селі Годовиця, зберігається у Львові. Фото: manastiri-basarabene.over-blog.com

Після розмитнення скульптури розвезуть музеями, а львівські залишаться для огляду у галереї на вул. Стефаника, 3.

"Спочатку треба зробити експозицію, а про відкриття виставки творів Пінзеля буде повідомлено трохи пізніше", – сказала вона у відповідь на запитання, коли львів’яни та гості міста зможуть побачити скульптури Іоана Пінзеля.

У січні 2013 року повідомлялося, що у зв'язку з ремонтом костелу кларисок у Львові, де розміщено експозицію єдиного у світі Музею Пінзеля (у приміщенні тече дах), побачити роботи скульптора можна буде у галереї на вул. Стефаника, 3.

Кошти на ремонт даху костелу кларисок, який перебуває у комунальній власності, мають закласти в бюджеті розвитку Львова на 2013 рік.

 Святий Валентин із хлопчиком (скульптура 1750 року) та святий Франциск (1740-ві) із Тернопільського краєзнавчого музею у Луврі. Фото: dw.ua

Виставка робіт Йоганна Ґеорґа Пінзеля в Луврі тривала з 21 листопада 2012-го до 25 лютого 2013 року. Скульптури Пінзеля виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков. З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27.

Вхід на виставку "Йоганн Ґеорґ Пінзель: бароковий скульптор з України XVIII сторіччя" у Луврі. Фото: Павло СОЛОДЬКО

Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району, що на Тернопільщині. Не допомогло навіть особисте втручення міністра культури Михайла Кулиняка.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.