Спецпроект

Музей історії Києва просить придумати йому логотип

Музей історії міста Києва продовжує конкурс з визначення нового логотипу з 15 березня до 15 червня 2013 року. Як повідомили в прес-службі КМДА, це пов'язано з тим, що в музей надійшла недостатня кількість пропозицій і з проханням художників-дизайнерів, які працюють над виготовленням фірмового знака.

Про це пише segodnya.ua.

Участь в конкурсі можуть взяти всі бажаючі: як фізичні, так і юридичні особи. Адміністрація музею має на меті створення нового, сучасного, професійного та креативного графічного знака ідентифікації музею. Крім того, зазначають у музеї, логотип повинен відображати багаторічну історію Києва, історичні та літописні відомості про його засновників. За бажанням авторів логотипу, також можна подавати і слоган для Музею історії Києва, співзвучний створеному логотипу, такий, який доповнює зміст логотипу.

До участі в конкурсі допускаються роботи з візуальною ідентифікацією міста: графічними елементами, образами, шрифтами та кольоровими рішеннями.

Крім того, до конкурсної роботи обов'язково необхідно додати запечатаний конверт з інформацією про автора або авторів: прізвище, ім'я, по батькові, адресу та контактний телефон.

Надсилати конкурсні роботи на розгляд потрібно на e-mail: kievhistorymuseum@gmail.com або поштову адресу: 01004, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 7 Музей історії міста Києва, каб. 402.

Також конкурсна робота повинна містити:

- Графічний файл зображення не менше 500х500 пікселів, розміром не більше 300 КБ;

- Текст та ілюстрації логотипу музею двома мовами (українською та англійською);

- Колірне рішення (можливість відтворення в кольоровому, монохромному, рельєфному виконанні);

- Зразки використання логотипу як на великих рекламних площах, так і на сувенірній і поліграфічній продукції;

- Надання брендбука (повне керівництво по використанню фірмового стилю, що містить опис та правила використання розробленого фірмового стилю і всіх його елементів - ред.) В паперовому та електронному вигляді.

У музеї відзначають, що роботи, які надійдуть несвоєчасно, не відповідають умовам або оформлені з порушенням встановлених правил, до участі в конкурсі не будуть допускатися. Також пропозиції, подані на конкурс, не повертаються і не рецензуються.

Більш детальну інформацію можна дізнатися за телефоном (044) 520-28-27.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.