Британський історик Дейвіс: "Суперечки про геноцид на Волині непотрібні"

Про це він заявив в інтерв’ю польському радіо "Tok FM".

На думку професора Дейвіса, суперечки щодо визнання чи невизнання подій на Волині геноцидом поляків є непотрібними.

"Я вважаю, що цю ситуацію потрібно аналізувати з кількох точок зору одночасно: винищення на Волині та Галичині. Адже масові вбивства охопили не саму тільки Волинь і є частиною більшої проблеми. Неправда, що жертвами вбивств і винищень були тільки поляки.

За словами Дейвіса, також слід поєднати те, що робилося на Волині і Східній Галичині, з тим, що відбувалося після війни, тобто операцією "Вісла" — етнічними чистками, які проводив польський уряд проти невинних українців".

Історик наголошує: не можна дозволяти, щоб одна сторона називала себе єдиною жертвою і рухатися далі в напрямку запровадження терміну "геноцид".

"Очевидно, поляки були жертвами. Це більше, ніж нищення — це етнічна чистка, метою якої було зайняття земель Західної України українцями. На початку Другої світової війни ці землі були багатонаціональними — були поляки, були українці, були євреї. Кожна з тих груп пережила страхіття. Не можна виокремлювати однієї з них і говорити тільки про її кривди", — каже Норман Дейвіс.

Британський професор також звернув увагу польським журналістам, що Українська повстанська армія не лише вбивала поляків:

"УПА як УПА мала блискучі сторінки своєї історії, — каже дослідник історії Європи. — Не визнавала ні Гітлера, ні Сталіна і намагалася воювати на кожному з обох фронтів. Війна розпалила насильство з обох сторін. Так, як не всі українці, так не всі солдати УПА відповідальні за злочин. І не тільки поляки є жертвами".

Як відомо, цими днями польський парламент підготував проекти резолюцій до 70-річчя Волинської трагедії. В них події на Волині визначаються як "етнічні чистки з ознаками геноциду", проведені ОУН та УПА проти польського населення.

Переклад інтерв'ю Нормана Дейвіса читайте у розділі "Дайджест".

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"