Львівські депутати взялися перенести прах Коновальця в Україну. ФОТО

Львівські депутати проголосували за створення організаційного комітету із питань увічнення пам'яті та перенесення з Нідерландів в Україну праху першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

Таке рішення прийняте 25 червня під час засідання сесії Львівської обласної ради, повідомляє урядова агенція "Укрінформ".

Як відомо, у 2010 році на Личаківському цвинтарі Львова перепоховано прах провідних діячів Організації українських націоналістів (демократичної фракції ОУН, так званих "двійкарів") Лева і Дарії Ребетів, які раніше були поховані у Мюнхені.

Тоді ж висловлювалися ідеї перепоховати в Україні і лідера ОУН (революційної) Степана Бандеру, але його онук порадив українцям більше думати про сучасну політику, а не про історію.

Євген Коновалець - полковник Армії УНР, голова Української військової організації, один із лідерів політичного руху українців в еміграції, перший керівник Організації українських націоналістів (1929 рік).

 Литовський паспорт Євгена Коновальця (1929 рік)

Загинув у 1938 році у Роттердамі в результаті спецоперації, проведеної органами НКВД СРСР.

Могила Євгена Коновальця у Роттердамі. Фото: Олеся ІСАЮК

Похований на цвинтарі Кроссвейк в Роттердамі, однак там закінчується термін оренди місця, де поховано прах голови проводу українських націоналістів, тому постало питання про перенесення його в Україну.

Дивіться також:

Мандрівка до Полковника. Як убитий і де похований Коновалець. ФОТО

У Литві відкрили пам'ятний знак Коновальцю. ФОТО

Євген Коновалець і наша доба. До 120-річчя з дня народження

Спочатку Межигіря, а перепоховання Бандери - згодом

Поховання видатних українців у світі. Хто і де? ФОТО

Інші матеріали за темою "Коновалець"

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.