ПРОВОКАЦІЇ ТРИВАЮТЬ. На Львівщині знищили пам'ятник УПА, на Житомирщині - Леніна. ФОТО

У Раві-Руській Львівської області невідомі знищили пам’ятник Українській Повстанській армії.

Подія сталася вночі з 19 на 20 серпня, повідомляє УП з посиланням на Zaxid.net.

Пам’ятник у вигляді жінки, яка розриває кайдани на руках, був відкритий у 2008 році у парку біля будівлі Рава-Руської міської ради. Вандали знищили половину скульптури, відірвавши у неї голову.

Фото: Zaxid.net

"Подібні дії до пам’ятників у нашому місті сталися вперше. На території міста розташовуються пам’ятники не лише УПА, а й безліч інших, серед яких – жертвам Голодомору та сталінським репресіям, Українським Січовим Стрільцям, радянським воїнам, загиблим в роки Другої Світової війни... Однак до цього наруги над якимось з них не було", - розповіла міський глава Рави-Руської Ірина Верещук.

У міській раді припускають, що знищення пам’ятника УПА могло бути спланованованим. Наразі мер звернулася до міліції із заявою, на місці події вже працює слідча група.

Цього ж дня стало відомо, що у Бердичеві (Житомирська область) невідомі знесли голову пам’ятнику Володимиру Леніну.

Пам’ятник розташовано на території колишнього "Шкіроб'єднання". Про те, що лідер партії більшовиків (відколотого крила Російської соціал-демократичної партії Російської імперії) залишився без голови, секретаря місцевого міськкому Компартії Ларису Тимчук повідомила працівниця одного з тутешніх підприємств.

У Бердичеві знесли голову Леніну
У Бердичеві знесли голову Леніну

Голови Леніна наразі так і не знайшли.

У КПУ пообіцяли відновити памятник. Також комуністи вони вже звернулися до міліції, збираються написати листа до прокуратури.

Як відомо, у лютому 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.