У Грузії поставили ще одного Сталіна. І одразу ж облили фарбою. ФОТО

Прем'єр-міністр Грузії Бідзіна Іванішвілі пообіцяв, що влада розберуться з ситуацією, пов'язаною з установкою пам'ятника керівникові СРСР у 1924-1954 рр. Йосипу Сталіну (Джугашвілі) в місті Телаві.

Пам'ятник радянському вождю був встановлений 1 вересня біля меморіалу героям Другої світової війни в Телаві при організації Спілки ветеранів та міжнародної організації "Сталініст".

У той же день, пізно ввечері, невідомі на знак протесту облили його червоною фарбою, повідомляє News Georgia.

"Я дуже педантично, обережно, але негативно - ясна річ, негативно - оцінюю діяльність Сталіна, - заявив Інванішвілі. - Це моє ставлення до цієї особистості. Що стосується пам'ятника, ми це з'ясуємо і відповідним чином відреагуємо", - заявив Іванішвілі.

Фігура Сталіна, додана до пам'ятника героям Другої світової в Телаві

Раніше голова сакребуло (міськрада) Телаві Димітрій Бочорідзе заявив, що міськрада не давала дозволу на встановлення пам'ятника.

 Пам'ятник через кілька годин біля встановлення. Фото:

У листопаді 2012 року у грузинському селі Земо Алвані відновили пам'ятник Сталіну, демонтований у 2011-му.

У липні 2013 року повідомлялося про намір властей грузинського міста Горі відбудувати пам'ятник Сталіну, знесений у 2010 році.

У травні 2012 року у Києві, Одесі і Львові встановили дерев'яні пам'ятники "Сталіну, який пісяє".

У квітні 2011 року громадськість Луцька змусила комуністів демонтувати намет у центрі міста, в якому комсомольці збирали пожертви на відновлення знищеного вибухом погруддя Сталіна в Запоріжжі. Після цього Волинський окружний адміністративний суд заборонив збір коштів у Луцьку на відновлення Сталіна.

В листопаді 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству так і не вдалося.

У 2010 році Апеляційний суд Києва визнав Сталіна одним із винних у вчиненні геноциду громадян УРСР у 1932-33 роках.

За даними соціологічних опитувань, 74% громадян України вважають Сталіна жорстоким тираном, позитивно до його постатті ставляться 22% українців.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.