У Тараканівському форті буде музей Першої світової війни

У Дубенському районі Рівненщини працюють над створенням єдиного в Україні музею Першої світової війни.

Його розмістять в автентичному приміщенні, яке пережило події тих часів — у Тараканівському форті, спорудженому у другій половині XIX-го сторіччя на тодішньому кордоні Російської та Австро-Угорської імперій.

Про це повідомляє "День".

У стінах форту планують розмістити виставкові зали. Там демонструватимуть світлини, зброю, мапи та інші експонати періоду Першої світової війни. Тут також будуть збиратися реконструктори, які відтворюватимуть сюжети історичних подій.

Ініціатором створення музею є обласна влада. Його мають намір відкрити 2014 року.

Тим часом про історію та легенди Тараканівського форту мандрівникам, які люблять такі екзотичні місцини, розкажуть вже нині.

"Цю оборонну споруду здали в експлуатацію в 1890 році, будували 15 років і витратили майже 66 мільйонів царських рублів", — розповідає "хранитель" форту та його дослідник Олександр Махновець. - При будівництві цього архітектурного дива вперше використали цемент. А ще форт був обладнаний за останнім на той час словом науки і техніки — електрикою, телефоном і телеграфом".

Тараканівський фор був однією з трьох грандіозних оборонних споруд Російської імперії. Однак коли укріплення добудували, виявилося, що гострої необхідності в цьому нема.

Тому за призначенням оборонну споруду так і не використали. Хоча тут деякий час перебували і російські, й австрійські, й німецькі війська. А в період Першої світової війни у форту велися локальні бої, пояснив краєзнавець.

Тараканівський форт

Тараканівський форт побудований таким чином, що сьогодні необізнані мандрівники можуть пройти повз його стін і не помітити цього. З висоти пташиного польоту ця оборонна споруда дещо нагадує кратер вулкана, заглиблений у землю.

"Форт займає площу майже 4 га. Він має декілька рівнів — дві наземні, а решта — підземні. Скільки поверхів знаходиться під землею, невідомо, - зазначив Махновець. - Це варто визначати за глибиною облаштованих у форту колодязів, призначених для зберігання зброї. А деякі з них можуть сягати 30 й більше метрів".

Форт будувався як військове містечко зі своїми вулицями, казармами, кухнею, хлібопекарнею, лазаретом, церквою і в’язницею. Необізнані мандрівники можуть і заблукати у лабіринтах форту, тому ліпше ходити із провідником.

Кілька днів тому повідомлялося, що під російським Санкт-Петербургом планують відкрити музей Першої світової війни.

У лютому 2012 року померла останній ветеран Першої світової війни.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем Першої світової.

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Дивіться також:

Фортеця Перемишль - місце боїв Першої світової. ЕКСКУРСІЯ

Як у світі відзначатимуть 100-річчя з початку Першої світової

Три історії кохання Першої світової в Україні

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.