У Тараканівському форті буде музей Першої світової війни

У Дубенському районі Рівненщини працюють над створенням єдиного в Україні музею Першої світової війни.

Його розмістять в автентичному приміщенні, яке пережило події тих часів — у Тараканівському форті, спорудженому у другій половині XIX-го сторіччя на тодішньому кордоні Російської та Австро-Угорської імперій.

Про це повідомляє "День".

У стінах форту планують розмістити виставкові зали. Там демонструватимуть світлини, зброю, мапи та інші експонати періоду Першої світової війни. Тут також будуть збиратися реконструктори, які відтворюватимуть сюжети історичних подій.

Ініціатором створення музею є обласна влада. Його мають намір відкрити 2014 року.

Тим часом про історію та легенди Тараканівського форту мандрівникам, які люблять такі екзотичні місцини, розкажуть вже нині.

"Цю оборонну споруду здали в експлуатацію в 1890 році, будували 15 років і витратили майже 66 мільйонів царських рублів", — розповідає "хранитель" форту та його дослідник Олександр Махновець. - При будівництві цього архітектурного дива вперше використали цемент. А ще форт був обладнаний за останнім на той час словом науки і техніки — електрикою, телефоном і телеграфом".

Тараканівський фор був однією з трьох грандіозних оборонних споруд Російської імперії. Однак коли укріплення добудували, виявилося, що гострої необхідності в цьому нема.

Тому за призначенням оборонну споруду так і не використали. Хоча тут деякий час перебували і російські, й австрійські, й німецькі війська. А в період Першої світової війни у форту велися локальні бої, пояснив краєзнавець.

Тараканівський форт

Тараканівський форт побудований таким чином, що сьогодні необізнані мандрівники можуть пройти повз його стін і не помітити цього. З висоти пташиного польоту ця оборонна споруда дещо нагадує кратер вулкана, заглиблений у землю.

"Форт займає площу майже 4 га. Він має декілька рівнів — дві наземні, а решта — підземні. Скільки поверхів знаходиться під землею, невідомо, - зазначив Махновець. - Це варто визначати за глибиною облаштованих у форту колодязів, призначених для зберігання зброї. А деякі з них можуть сягати 30 й більше метрів".

Форт будувався як військове містечко зі своїми вулицями, казармами, кухнею, хлібопекарнею, лазаретом, церквою і в’язницею. Необізнані мандрівники можуть і заблукати у лабіринтах форту, тому ліпше ходити із провідником.

Кілька днів тому повідомлялося, що під російським Санкт-Петербургом планують відкрити музей Першої світової війни.

У лютому 2012 року померла останній ветеран Першої світової війни.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем Першої світової.

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Дивіться також:

Фортеця Перемишль - місце боїв Першої світової. ЕКСКУРСІЯ

Як у світі відзначатимуть 100-річчя з початку Першої світової

Три історії кохання Першої світової в Україні

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".