У Тараканівському форті буде музей Першої світової війни

У Дубенському районі Рівненщини працюють над створенням єдиного в Україні музею Першої світової війни.

Його розмістять в автентичному приміщенні, яке пережило події тих часів — у Тараканівському форті, спорудженому у другій половині XIX-го сторіччя на тодішньому кордоні Російської та Австро-Угорської імперій.

Про це повідомляє "День".

У стінах форту планують розмістити виставкові зали. Там демонструватимуть світлини, зброю, мапи та інші експонати періоду Першої світової війни. Тут також будуть збиратися реконструктори, які відтворюватимуть сюжети історичних подій.

Ініціатором створення музею є обласна влада. Його мають намір відкрити 2014 року.

Тим часом про історію та легенди Тараканівського форту мандрівникам, які люблять такі екзотичні місцини, розкажуть вже нині.

"Цю оборонну споруду здали в експлуатацію в 1890 році, будували 15 років і витратили майже 66 мільйонів царських рублів", — розповідає "хранитель" форту та його дослідник Олександр Махновець. - При будівництві цього архітектурного дива вперше використали цемент. А ще форт був обладнаний за останнім на той час словом науки і техніки — електрикою, телефоном і телеграфом".

Тараканівський фор був однією з трьох грандіозних оборонних споруд Російської імперії. Однак коли укріплення добудували, виявилося, що гострої необхідності в цьому нема.

Тому за призначенням оборонну споруду так і не використали. Хоча тут деякий час перебували і російські, й австрійські, й німецькі війська. А в період Першої світової війни у форту велися локальні бої, пояснив краєзнавець.

Тараканівський форт

Тараканівський форт побудований таким чином, що сьогодні необізнані мандрівники можуть пройти повз його стін і не помітити цього. З висоти пташиного польоту ця оборонна споруда дещо нагадує кратер вулкана, заглиблений у землю.

"Форт займає площу майже 4 га. Він має декілька рівнів — дві наземні, а решта — підземні. Скільки поверхів знаходиться під землею, невідомо, - зазначив Махновець. - Це варто визначати за глибиною облаштованих у форту колодязів, призначених для зберігання зброї. А деякі з них можуть сягати 30 й більше метрів".

Форт будувався як військове містечко зі своїми вулицями, казармами, кухнею, хлібопекарнею, лазаретом, церквою і в’язницею. Необізнані мандрівники можуть і заблукати у лабіринтах форту, тому ліпше ходити із провідником.

Кілька днів тому повідомлялося, що під російським Санкт-Петербургом планують відкрити музей Першої світової війни.

У лютому 2012 року померла останній ветеран Першої світової війни.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем Першої світової.

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Дивіться також:

Фортеця Перемишль - місце боїв Першої світової. ЕКСКУРСІЯ

Як у світі відзначатимуть 100-річчя з початку Першої світової

Три історії кохання Першої світової в Україні

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.