В інтернет виклали спогади бійців УПА 1944-50 років

В Електронному архіві avr.org.ua опублікувано колекцію спогадів солдат і офіцерів Української повстанської армії, записаних у 1944-1950 роках. Спогади та щоденники відділів УПА передають тогочасну атмосферу життя і боротьби повстанців.

Колекція спогадів підготовлена Центром досліджень визвольного руху.

Зі щоденників можна дізнатися деталі життя тодішнього повстанця - від мотивації вступу в армію чи підпілля до характеристик побуту, бойових дій, висвітлення перемог і поразок.

За словами директора Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, спогади учасників збройної боротьби були записані за наказом керівництва підпілля, яке турбувалось про збереження пам’яті про повстанців.

В УПА хроніки відділів записували бунчужні [помічники командирів підрозділів - ІП].

"Таким чином до нас дійшли цінні документи, які містять чимало цікавої та корисної і для історика, і для пересічного читача інформації, - наголосив Забілий. - Її характерними рисами є скрупульозність та точність. І хоча у документах є чимало статистичної інформації, вони не позбавлені емоцій та особистих переживань авторів та дуже чітко й яскраво передають дух епох".

Ці документи свого часу були конфісковані НКВД. Нині їхні оригінали зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ, а зі сканованими копіями відтепер можна ознайомитись на сайті Електронного архіву визвольного руху за посиланням.

Ознайомитися з колекцією можна на сайті Е-архіву.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- Карпатської України;

- шифрування і кодування документів ОУН;

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Наразі в Е-архіві доступні копії 11166 документів.

Дивіться також: "Соціологія УПА. За обліковими картками бійців УПА-Північ"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.